Анкерит
| Анкерит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | Карбонати |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Хімічна формула | Ca(Mg,Fe)[CO3]2 |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий, сірий, жовтуватий |
| Твердість за шкалою Мооса | 3,5 |
| Блиск | скляний |
| Питома вага | 2,9—3,1 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Анкери́т (застар. бурий шпат) (рос. анкерит, англ. ankerite, нім. Ankerit m) — важливий мінерал з класу карбонатів
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Формула Ca(Mg,Fe)[CO3]2.
Мінерал гідротермальних сульфідних родовищ та гідротермально змінених магнезіально-залізистих порід. Залізистий різновид мінерального виду доломіт-анкерит, близький до доломіту.
Містить (%): CaO — 27,1; FeO — 23,5; СО2 42,5. Домішки: MnO. Сингонія тригональна. Кристали ромбоедричні, суцільні, кристалічні, зернисті, щільні агрегати. Спайність досконала.
Густина 3000±100 кг/м3.
Твердість 3,5-4.
Колір білий, жовтуватий, бурий, рожевий, сірий та блакитний.
Блиск скляний до перламутрового полиску.
Злом напівраковистий. Крихкий.
Розповсюдження [ред.]
Типовий мінерал карбонатитів і низькотемпературних свинцево-цинкових род. в карбонатних породах (з баритом, флюоритом, доломітом). Відомий в кришталеносних альпійських жилах і як продукт метасоматозу в карбонатних осадах.
Зустрічається у вигляді сочевицеподібних кристалів і суцільних зернистих мас, звичайно серед кварцу в гідротермальних сульфідних і сидеритових родовищах (на Уралі, Алтаї, в Україні — в Донбасі на Нагольному кряжі).
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:ankerite |
