Анненков Павло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло Анненков

Павло́ Васи́льович Анненко́в (19 червня (1 липня) 1813, за іншими даними 18 червня (30 червня) 1812, Москва — 8 березня (20 березня) 1887, Дрезден) — російський критик і мемуарист.

Разом з Іваном Тургенєвим, Миколою Чернишевським та іншими 19 березня 1860 підписав листа до В. Фліорковського з проханням відпустити на волю або погодитись на викуп родичів Тараса Шевченка (братів Микити і Йосипа та сестри Ярини).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

За політичними переконаннями ліберал-західник. Стояв на позиціях «чистого мистецтва». В «Современнике» надрукував «Листи з Парижа» (1847—1848), в яких знайомив російського читача з представниками утопічного соціалізму Особисто знав Карла Маркса, листувався з ним.

Анненков — один із зачинателів наукового вивчення біографії і текстів Пушкіна.

Не втратили свого значення мемуари Анненкова:

  • «М. В. Станкевич» (1857),
  • «Знаменне десятиліття» (1881),
  • «Літературні спогади» (1909).

Твори[ред.ред. код]

  • «Листи з Парижа» (1847 — 48)
  • «М. В. Станкевич» (1857),
  • «Знаменне десяти ліття» (1881),
  • «Літературні спогади» (1909).
  • Воспоминания и критические очерки. В 3 т. СПБ, 1877—81.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]