Анрі Жерве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анрі Жерве
фр. Henri Gervex

Народження 10 вересня 1852(1852-09-10)[1][2][…] або 10 грудня 1852(1852-12-10)[4]
Монмартр, Париж
Смерть 7 червня 1929(1929-06-07)[3][5][…] (76 років)
  XVII округ Парижа, Париж[2]
Поховання Пер-Лашез[7] і Grave of Gervexd
Країна  Франція[8]
Жанр портрет
Навчання Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність художник, ілюстратор, pastellist
Роки творчості 1872[8]1929[8]1929[8]
Вчитель Pierre-Nicolas Brissetd, Александр Кабанель і Ежен Фромантен
Відомі учні Henry Gerbaultd, Georges Duboscd, Жак-Еміль Бланш, Емма Толл, Марта Тайнелл і Gunnar Gunnarsson Wennerbergd
Член Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії і Академія красних мистецтв Франції
Твори Rolla[d], À la République françaised, Avant l'opérationd і Histoire du siècled
Учасник Перша світова війна
Роботи в колекції Національна галерея мистецтв, Палац витончених мистецтв[9], Fin-de-Siècle Museumd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Музей витончених мистецтв Парижаd, Національний музей образотворчого мистецтва[10], Карнавале, Детройтський інститут мистецтв, Музей д'Орсе, Королівські музеї витончених мистецтв[11], Смітсонівський музей американського мистецтва[12], Strasbourg Museum of Modern and Contemporary Artd і Музей сучасної історії (Париж)
Нагороди
Орден Святої Анни Knight of the Order of Carlos III Воєнний хрест 1914–1918 командор ордена Почесного легіону Орден Святого Михайла лицар ордену Святого Олафа

CMNS: Анрі Жерве у Вікісховищі

Анрі Жерве (фр. Henri Gervex; 10 грудня 1852, Париж — 7 червня 1929, Париж) — французький історичний жанровий і портретний живописець, учень Бріссе, Фромантена і Кабанеля.

Біографія[ред. | ред. код]

Анрі Жерве народився 10 грудня 1852 року у місті Парижі.

Вперше став відомий картинами міфологічного змісту, виконаними в дусі французького ідеалізму, наприклад, «Сатир, що грає з вакханкою» (Люксембурзька галерея, в Парижі) та «Діана та Ендіміон», а потім, приєднавшись до групи реалістів, став писати, крім портретів, також сцени паризького життя.

Сильний колорит, хизування широкого пензля і майстерна гра світловими ефектами є головними достоїнствами його творів, які, однак, можна іноді дорікнути в неглибокому змісті і розрахунку на занадто грубе пробудження емоцій у глядачя.

Головні з таких творів: «Анатомування трупа в лікарні» (1876), «Причастя в паризькій церкві пресвятої Трійці» (1877), «Ролла» (1878, на тему з поеми А. Мюссе), «Після балу» (1879), «Контора благодійної установи» (1883), «Засідання журі з мальовничого відділу паризького салону» (1885), «Перед операцією» (1887) та «У редакції газети La Republique française» (1891), зібрання портретів.

Примітки[ред. | ред. код]