Арктур
 Арктур у сузір'ї Волопаса. |
|
| Дані спостереження Епоха J2000 |
|
|---|---|
| Сузір’я | Волопас |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Видима зоряна величина (V) | −0,05 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | K1.5 IIIpe |
| Показник кольору (B-V) | 1,22 |
| Показник кольору (U-B) | 1,27 |
| Тип змінної | |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −5,3 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: −1093,45 мас/р Схил.: −1999,40 мас/р |
| Паралакс (π) | 88.83 ± 0.54 мас |
| Відстань | 36.7 ± 0.2 св. р. (11.26 ± 0.07 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
−0,38 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 1–1,5 M☉ |
| Радіус | 24,5 R☉ |
| Світність | > 110 L☉ |
| Ефективна температура | 4300 K |
| Металічність | 17–32% Sun |
| Обертання | |
| Вік | > 4,6 × 109 млрд. років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Arcturus |
Арктур (α Волопаса, α Boo) — зоря нульової зоряної величини в сузір'ї Волопаса. Найяскравіша в Північній півкулі й четверта за яскравістю на всьому зоряному небі. Це червоний гігант, у 28 разів більший та більш ніж у 100 разів яскравіший за Сонце. Перебуває на відстані близько 36,7 світлових років від Землі.
У середніх широтах Арктур видно взимку, навесні й улітку.
Походження назви [ред.]
Назва зорі походить від дав.-гр. Αρκτούρος (Арктурус) — «Страж Ведмедиці». За однією з версій давньогрецької легенди, Арктур ототожнюється з Аркадом, що був поміщений на небо Зевсом, щоб охороняти свою матір — німфу Каллісто, перетворену Герою на ведмедицю (сузір'я Великої Ведмедиці). За іншою версією, Аркад — це все сузір'я Волопаса, найяскравішою зіркою якого є Арктур. Арабською Арктур називається Харис-ель-сема («хранитель небес»). Аккадська назва — Щу па.
Цікаві факти [ред.]
Арктур — перша зоря, в якої ще 1718 року Едмонд Галлей помітив рух у просторі. Власний рух Арктура досить великий, більший ніж у будь-якої іншої зорі першої величини за винятком α Центавра. Кутову відстань у 30′ (видимий поперечник Місяця) Арктур долає приблизно за 800 років.
Арктур став першою зорею, яку вдалося побачити вдень за допомогою телескопа. Зробив це 1635 року французький астроном й астролог Морен. Неодноразово згадується в фантастиці, зокрема:
- у Андре Нортон («Зоряний патруль»),
- за Джеком Венсом у системі Арктура мешкають 3 раси, 2 з них: веліарктуріанці, від них мільйон рр. тому відокремились на іншій блуканиці тсорди, з цих 3-х рас найбільш людиноподібні (роман «Доми Ісзму») [Джерело?].
Література і посилання [ред.]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії.
- Арктур на SolStation.com (англ.)
- Група Арктура(англ.)
- Інформація про зорю у базі даних SIMBAD(англ.)
