Арктур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арктур
Boötes constellation map ru lite.png
Locator Dot2.gif

Арктур у сузір'ї Волопаса.


Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Волопас
Пряме піднесення 14h 15m 39.7s
Схилення +19° 10′ 56″
Видима зоряна величина (V) −0,05
Характеристики
Спектральний клас K1.5 IIIpe
Показник кольору (B-V) 1,22
Показник кольору (U-B) 1,27
Тип змінної
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −5,3 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −1093,45 мас/р
Схил.: −1999,40 мас/р
Паралакс (π) 88.83 ± 0.54 мас
Відстань 36.7 ± 0.2 св. р.
(11.26 ± 0.07 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
−0,38
Фізичні характеристики
Маса 1–1,5 M
Радіус 24,5 R
Світність > 110 L
Ефективна температура 4300 K
Металічність 17–32% Sun
Обертання
Вік > 4,6 млрд. років
Інші позначення
Alramech, Abramech, α Boötis, 16 Boötes, HD 124897, HR 5340, BD+19°2777, GCTP 3242.00, GJ 541, LHS 48, and HIP 69673.
Посилання
SIMBAD дані для Arcturus

Аркту́р (α Волопа́са, α Boo) — зоря нульової зоряної величини в сузір'ї Волопаса. Найяскравіша в Північній півкулі й четверта за яскравістю на всьому зоряному небі. Це червоний гігант, у 28 разів більший та більш ніж у 100 разів яскравіший за Сонце. Перебуває на відстані близько 36,7 світлових років від Землі.

У середніх широтах Арктур видно взимку, навесні й улітку.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва зорі походить від дав.-гр. Αρκτούρος (Арктурус) — «Страж Ведмедиці». За однією з версій давньогрецької легенди, Арктур ототожнюється з Аркадом, що був поміщений на небо Зевсом, щоб охороняти свою матір — німфу Каллісто, перетворену Герою на ведмедицю (сузір'я Великої Ведмедиці). За іншою версією, Аркад — це все сузір'я Волопаса, найяскравішою зіркою якого є Арктур. Арабською Арктур називається Харис-ель-сема («хранитель небес»). Аккадська назва — Щу па. Гавайською мовою зірку називають словом Хокуле'а[1].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Арктур — перша зоря, в якої ще 1718 року Едмонд Галлей помітив рух у просторі. Власний рух Арктура досить великий, більший ніж у будь-якої іншої зорі першої величини за винятком α Центавра. Кутову відстань у 30′ (видимий поперечник Місяця) Арктур долає приблизно за 800 років.

Арктур став першою зорею, яку вдалося побачити вдень за допомогою телескопа. Зробив це 1635 року французький астроном й астролог Морен. Неодноразово згадується в фантастиці, зокрема:

  • у Андре Нортон («Зоряний патруль»),
  • за Джеком Венсом у системі Арктура мешкають 3 раси, 2 з них: веліарктуріанці, від них мільйон рр. тому відокремились на іншій блуканиці тсорди, з цих 3-х рас найбільш людиноподібні (роман «Доми Ісзму») [Джерело?].

Назву Хокуле'а, як гавайською мовою називають Арктур, носить також один з астероїдів головного поясу[2].

Примітки[ред.ред. код]

Література і посилання[ред.ред. код]