Артем Чех
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Артем Чех | ||||
|---|---|---|---|---|
 Артем Чех у 2021 році | ||||
| Ім'я при народженні | Артем Олександрович Чередник | |||
| Народився |
13 червня 1985 (38 років) Черкаси, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Сфера роботи | література[1] | |||
| Alma mater | НАКККіМ | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 2004 — наш час | |||
| Учасник | Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014) | |||
|
| ||||
 Артем Чех у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Арте́м Чех (справжнє ім'я — Артем Олександрович Чередник[2], * 13 червня 1985, Черкаси) — український письменник, військовослужбовець Збройних сил України.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 13 червня 1985 року в Черкасах[3][4]. З 2002 року мешкав у Києві. З грудня 2008 року — у с. Мрин Чернігівської області. З 2012 — знову у Києві. За освітою соціолог та за фахом не працював. Має досвід роботи актором Черкаського драматичного театру, охоронцем, продавцем, промоутером, журналістом, копірайтером, художником-моделмейкером і старшим стрільцем та навідником БТР у лавах Збройних Сил України.
2007 року став переможцем другого конкурсу від видавництва «Фоліо» «Міський молодіжний роман».
Окремі твори Артема Чеха були перекладені німецькою, англійською, польською, чеською, російською мовами та видані у зарубіжних періодичних виданнях та альманахах. Серед головних складових його творів: сюрреалізм, гротеск, філософія, літературні експерименти і автобіографічність.
Дружина — Ірина Цілик. Син — Андрій (2010).
З травня 2015 по липень 2016 — солдат Збройних Сил України. 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, повернувся до лав ЗСУ.
Книги[ред. | ред. код]
- Цього ви не знайдете в Яндексі (Харків, «Фоліо», вересень 2007)
- Киня (Київ, «Факт» (серія «Поза фокусом»), вересень 2007)
- Анатомічний Атлас. Важко бути жабою (Харків, «Фоліо», квітень 2008)
- Пластик (Харків, «Фоліо», травень 2008)
- Doc 1 (Харків, «Фоліо», квітень 2009)
- Сині двері зліва (Харків, «Фоліо», 2009)
- Письменники про футбол (Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2011) (у співавторстві)
- Рожеві сиропи (Харків, «Фоліо», 2012)
- Awesome Ukraine (співавторство з Іриною Цілик) (Київ, «Основи», 2012)
- Історія мотоспорту в Україні (Київ, «Основи», 2012)
- 94 дні. Євромайдан очима ТСН (Київ, «Основи», 2014) (у співавторстві)
- Війна очима ТСН (Київ, «Основи», 2015) (головний редактор)
- Точка нуль (Харків, «Vivat», 2017)
- Район «Д» (Чернівці, «Meridian Czernowitz», 2019)
- На великій землі (Київ, «Видавництво», 2021)
- Хто ти такий? (Чернівці, «Meridian Czernowitz», 2021)
Відзнаки[ред. | ред. код]
- У 2007 році з книжкою «Цього ви не знайдете в Яндексі» став переможцем всеукраїнського конкурсу «Міській молодіжний роман».[джерело?]
- Премія ЛітАкцент року 2017 року в категорії «есеїстика» за книжку «Точка нуль».[джерело?]
- Лауреат премії Воїн Світла 2018 року за книжку «Точка нуль».[джерело?]
- Лауреат Літературної премії Гоголя 2018 року за книжку «Точка нуль».[джерело?]
- У жовтні 2019 отримав спецвідзнаку Черкаського книжкового фестивалю за книгу «Район „Д“»[5].
- У листопаді 2019 став лауреатом Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського[6].
- Фіналіст премії Ришарда Капусцінського за літературний репортаж 2019 за книжку «Точка нуль».[джерело?]
- Премія Книга року BBC-2021 за роман «Хто ти такий?» (Meridian Czernowitz)[7].
- У 2021 році оповідання «У нашу річницю десь на Донбасі» зі збірки «Точка нуль» ввійшла до списку найкращих 30 оповідань незалежної України за версією Радіо NV.[джерело?]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Артем ЧЕХ: «Нашій літературі бракує піару» [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.], Високий замок, 16 листопада 2008
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Біографічні відомості та бібліографію подано на сайтом PEN Ukraine. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ “Лагідна погода і доброзичливі люди”: письменники і видавці поділилися враженнями про Черкаський книжковий фестиваль. Про Все. 17 жовтня 2019. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
- ↑ Письменник із Черкас отримав престижну літературну премію. Прочерк. 16 листопада 2019. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019.
- ↑ Книгою року ВВС-2021 стала книга Артема Чеха «Хто ти такий?», BBC, 17.12.2021. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Артем Чех |
- [1]Артем Чех. Біографічна довідка [Архівовано 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Артем Чех: «Люди потребують тих, хто казатиме метафорами про головне» [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Артем Чех: Бути письменником в армії — це те саме, що бути трактористом в армії [Архівовано 6 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Артем Чех. Точка нуль
- Не злі, але агресивні: як дорослішають персонажі нового роману Артема Чеха // Читомо [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.]
Рецензії[ред. | ред. код]
- Літакцент. Чех і Черкаси: історія однієї любові [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Дивитися на ворога: воєнна проза Артема Чеха [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Завен Баблоян. «Точка нуль» Чеха: книжка, що розвертає обличчям до нас самих [Архівовано 8 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Лівий берег. Перебування на нулі [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Не злі, але агресивні: як дорослішають персонажі нового роману Артема Чеха. chytomo.com (укр.). 28 листопада 2021. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.