Ахметов Мурад Хусаїнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ахметов.
Ахметов Мурад Хусаїнович
Народився 10 серпня 1948(1948-08-10)
Уфа, РРФСР, Башкирська АРСР, СРСР
Помер 2006
Уфа, Башкортостан, Росія
Поховання Південне кладовище
Країна  СРСР
Діяльність композитор
Alma mater Російська академія музики імені Гнесіних
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв Росії

Мурад Хусаїнович Ахметов (10 серпня 1948, Уфа — лютий 2006, Уфа) — башкирський радянський і російський композитор. Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (1996)[1]. Народний артист Республіки Башкортостан[2]. Син видатного композитора Хусаїна Ахметова.

Мурад Ахметов — автор першої в історії музики мусульманської філософсько-релігійної опери «Хаям і Коран». Це перша частина духовної дилогії (2-а частина — опера «Йов»).[3].

Героїчний епос, історія башкирського народу, твори башкирських поетів і прозаїків стали основою багатьох його творів: балети «В ніч місячного затемнення» за Мустаєм Карімом, «Північні амури» та «Урал-батир», ораторії «Рани батира», «Поема про Салавата», квінтет «Земля батьків» і багато інших[3].

В 1971-1972 роках — служба в лавах Радянської Армії.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Уфимське училище мистецтв по класах композиції і фортепіано.

У 1966-1971 роках — навчання в класі композиції професора А. Хачатуряна в ДМПІ імені Гнесіних[4].

Твори[5][ред. | ред. код]

  • «Аполлон і Марсій» — композиція для 16 струнних і соло гобоя, складний в музично-технічному відношенні твір, де партія кожного інструмента самостійна, виписана окремо, без повторів, подвоєнь або унісону[3].
  • «Тріо-медитація в стилі раги».
  • Вокальні цикли:
    • «З китайської пейзажної лірики»;
    • «З арабської любовної поезії».
  • Балети:
    • «Мауглі» (1974) — балет на відомий твір Р. Кіплінга, лібрето Х. Ахметова;
    • «Володар вогню» (1984) — балет за мотивами африканських легенд, заснований на фольклорі народів Кенії;
    • «Торквемада» (1991) — балет по монографії Хуана Льоренте «Критична історія іспанської інквізиції», лібрето В. Харченка;
    • «Північні амури» (1980) — лібрето Файзи Гаскарова;
    • «Урал-батир» (1998) — за однойменним башкирським народним епосом, лібрето Шаміля Терегулова;
    • «В ніч місячного затемнення» (1978) — балет за однойменною трагедією Мустая Каріма.
  • «Лабіринт і Мінотавр» — соната на тему давньогрецького міфу.
  • Духовна оперна дилогія:
    • «Хаям і Коран» (1991-1992) — мусульманська філософсько-релігійна опера (18 рубаї Омара Хаяма і фрагменти семи сур Корану);
    • опера «Йов» на біблійну тему.
  • Ораторії:
    • «Рани батира» на вірші Кадіма Аралбая;
    • «Поема про Салавата»;
    • «Сни Хіросіми».
  • Симфонії:
    • № 1 «Пам'яті батька», присвячена Хусаїну Ахметову;
    • Симфонічна тріада «Міленіум»:
      • № 2 «Варган-симфонія»;
      • № 3 "По прочитанню башкирського епосу «Урал-батир»;
      • № 4 «Реквієм — узун-кюй»;
    • № 5 «Про мандри вічних, земних і небесних» — останній твір композитора (невиконане).

Крім класичних творів, писав музику до спектаклів Башкирського театру драми імені Гафурі:

  • «Красний паша» Н. Асанбаєва;
  • «Великодушний рогоносець» Ф. Кроммелінка;
  • «Бібінур, ах, Бібінур!» Ф. М. Булякова,

і мультфільмів, серед яких мультфільми студії «Пілот»[6]:

  • «Авіатори» (1990)
  • «Пумс» (1990);
  • «Дива» (1990);
  • «Формула—1» (1991),

творчого об'єднання «Экран»[7]:

  • «Фатальна любов. Фільм 1» (1989);
  • «Фатальна любов» (1990).

Громадська та педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

  • 1971-1978 — викладач Училища та Інституту мистецтв Уфи;
  • 1976-1989 — проведення кропіткої роботи по комплектуванню фонду башкирської музики в Спілці композиторів Росії, організація участі башкирських народних виконавців у міжнародних фестивалях та концертах в Москві;
  • 1991-1995 — заступник голови Спілки композиторів Москви, голова Ревізійної комісії Спілки композиторів Москви;
  • 1997-1998 — референт ректора Уфимського державного інституту мистецтв з питань національної культури.

Родина[ред. | ред. код]

Батько Мурада Ахметова — видатний композитор Ахметов Хусаїн Файзуллович.

У Мурада Ахметова четверо дітей: сини Фархад і Алан і дочка Каміла. Син Алік Ахметов від останньої дружини Альфії Рифкатівни Ахметової народився через три місяці після смерті Мурада Ахметова.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 2 мая 1996 года № 617 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 1 вересня 2016.
  2. ↑ http://ufa.regionz.ru/index.php?ds=18675[недоступне посилання з лютого 2019] УКАЗ Президента РБ от 25.11.1999 № УП-763
  3. ↑ а б в Республика Башкортостан//ПАМЯТЬ :О странствиях вечных… . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
  4. ↑ http://vatandash.ru/index.php?article=1155 [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Статья о Мураде Ахметове в журнале «Ватандаш»
  5. ↑ http://www.agidel.ru/?param1=13041&tab=7 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Статья памяти Мурада Ахметова в газете «Республика Башкортостан»
  6. ↑ http://www.pilot-film.com/index.php?p=show_person&pid=5093 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] Фильмография Мурада Ахметова на сайте студии «Пилот».
  7. ↑ http://animator.ru/db/?p=show_person&pid=5093 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Фильмография Мурада Ахметова на сайте Аниматор.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ахметов_Мурад_Хусаїнович&oldid=41389342