Редьярд Кіплінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Радьєрд Кіплінґ
Rudyard Kipling
Kiplingcropped.jpg
При народженні Джозеф-Радьєрд Кіплінґ
Дата народження 30 грудня 1865(1865-12-30)
Місце народження Бомбей, Індія
Дата смерті 18 січня 1936(1936-01-18) (70 років)
Місце смерті Лондон, Велика Британія
Національність англієць
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Мова творів англійська
Рід діяльності поет, письменник, прозаїк
Напрямок поезія
Жанр оспівування Британської імперії
Magnum opus: Книга джунглів
Премії

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1907)

Nobel prize medal.svg

Радьєрд Кі́плінґ (англ. Joseph Rudyard Kipling, *30 грудня 1865, Бомбей — †18 січня 1936, Лондон) — англійський поет і прозаїк. Був співцем британського імперіалізму. Більш відомий як творець дитячих казок про Мауглі, допитливе слоненятко, кішку, яка гуляє сама по собі, про відважного мангуста Рікі-Тікі-Таві та багатьох інших. Наймолодший лауреат Нобелівської премії з літератури.

Життєпис[ред.ред. код]

Кіплінґ народився в Бомбеї. Своїм другим ім'ям він завдячує назві озера Радьєрд, на берегах якого зустрілися його батьки. Згодом воно стало його першим ім'ям. Коли хлопчикові виповнилося 6 років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. В 1878 році Кіплінг вступив до військової школи. Оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, а батьки не мали змоги оплатити його навчання в університеті, 1882 року йому довелося повернутися в Індію, де його батько, який на той час служив директором школи у Німеччині й доглядачем за музеєм, знайшов йому місце праці в місцевій газеті. Джозеф Кіплінґ навчався у Америці. Та ось коли всі думали, що він забув свою домівку, він повернувся в Індію. Там його попросили написати книгу для дітей про джунглі. Він виконав прохання. Вона була дуже популярною. Коли він знову приїхав до Англії, його там зустрічали як письменника.

Лахорську «Цивільну й військову газету» Кіплінґ називав своєю «першою й найсправжнішою коханою». Працював він багато й важко, в 1886 році газета почала публікувати його перші оповідання. Перша збірка оповідань «Прості оповідання з пагорбів» (англ. The Plain Tales from the Hills) побачила світ у 1888 році в Індії. 1887-го Кіплінґа переводять у більшу газету «Піонер» в Алахабаді, де він продовжує писати. В 1889 році газета звільнила Кіплінґа внаслідок суперечки, і він, зібравши гроші за гонорари й платню за шість місяців, покидає Індію, прямуючи до Лондона. Дорогою він відвідує Ранґун, Сінґапур, Гонконґ і Японію, проїздить Америку від узбережжя до узбережжя. Оселившись в Лондоні, він продовжує публікуватися, переживає нервовий зрив, знаходить літературного агента, і за порадою лікарів, їде в нову мандрівку до Південної Африки, Австралії, Нової Зеландії й знову до Індії. В Індії його застає звістка про смерть літературного агента, на яку він реагує пропозицією руки та серця його сестрі Керрі Балестьєр. Після весілля в Лондоні молода пара їде у весільну мандрівку до Японії, але в Йокогамі їх застає звістка про те, що їхній банк прогорів. Тож вони повертаються на батьківщину дружини Кіплінґа — Сполучені Штати Америки, де поселяються у Вермонті. Згодом вони купують будинок, який отримав назву «Наулаха». Там у Кіплінґа народжуються дві доньки, він дуже плідно працює, багато публікується.

Перебування в США закінчується 1896 року. Причини називають дві: політичну і сімейну. Політичною причиною стала суперечка між Англією і Сполученими Штатами за права арбітражу в справах Американського континенту. Ситуація загострилася до того, що з'явилися розмови про війну. Кіплінґа прикро вразили антианглійські настрої в США. Іншою причиною стали сварки з братом дружини, п'яницею й невиправним боржником. Зустрівшись якось із Кіплінґом на вулиці напідпитку, він пригрозив письменнику фізичною розправою. Попри те, що забіяку заарештували, розгляд справи в суді призвів до того, що Кіплінґ став почуватися виснаженим і нещасним. Не дочекавшись вирішення справи, Кіплінги спакувалися й відбули до Англії.

В Англії Кіплінґ поселився на девонширському узбережжі в будинку на пагорбі з виглядом на море. За його словами, йому не подобався фенг швей нової домівки, але, попри це, письменник активно й плідно працював. Тепер Кіплінґ уже був знаменитістю. Він не цурався політики в своїх творах. В 1898 році він опублікував поему, присвячену ювілею королеви Вікторії, в якій проголошував свою гордість Британською імперією й вірш «Тягар білої людини» (англ. The White Man's Burden), які створили великий галас. Чимало людей вважало ці вірші відвертою пропагандою імперіалізму й расової нерівності.

В 1898 році Кіплінґ з родиною поїхали на зимові свята до Південної Африки. Ця поїздка стала родинною традицією, що продовжувалася до 1908 року. В Африці його радо приймали, зважаючи на славу державного поета. Кіплінг віддячував своїм друзям поезіями на підтримку Англії в англо-бурській війні.

Під час подорожі до Америки в 1899 році Кіплінґ і його старша донька Джозефіна захворіли на пневмонію, від чого Джозефіна померла.

В 1902 році Кіплінґ опублікував свою другу дитячу книжку «Just So Stories for Little Children».

Пік кар'єри і пізні роки життя[ред.ред. код]

Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінґові велику популярність. В 1907 році він отримав Нобелівську премію з літератури. В 1910 році Кіплінг написав знаменитий вірш «Якщо…» (англ. If...), який за результатами опитування, проведеного Бі-Бі-Сі в 1995 році, був визнаний найулюбленішим британським віршем усіх часів.

Під час Першої світової війни загинув його єдиний син Джон. Кіплінґ говорив: «Якщо є питання, чому він помер, скажіть, тому що наші батьки брехали». Реакцією на цю трагедію стала участь Кіплінґа в роботі комісії догляду за могилами невідомого солдата. Він також написав двотомну історію Ірландської гвардії, в якій служив його син. Історія була опублікована в 1923 році.

Помер Кіплінґ в 1936-му, продовжуючи творити до самої смерті, хоча менш плідно. Прах Радьєрда Кіплінґа захоронений в Кутку поетів у Вестмінстерському абатстві. Його будинок став музеєм.

Його репутація в сучасній Індії здебільшого негативна, хоча в листопаді 2007 року було оголошено, що будинок, де він народився, стане музеєм.

Творчі віхи Кіплінґа[ред.ред. код]

Знамениті поезії[ред.ред. код]

Балада про Схід і Захід[ред.ред. код]

Мабуть, із усієї творчості Кіплінґа найчастіше цитується вираз «Захід є Захід, а Схід є Схід», взятий із «Балади про Схід і Захід» (англ. The Ballad of East and West).

OH, East is East, and West is West, and never the twain shall meet
(Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох)

Цитуючи цей вислів про неможливість примирення сходу й заходу, часто забувають, що це лише теза, антитезою до якої у Кіплінга виступають слова

But there is neither East nor West, Border, nor Breed, nor Birth,
When two strong men stand face to face, tho’ they come from the ends of the earth
(Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!)
Переклад Максима Стріхи

Тягар білої людини[ред.ред. код]

Карикатура, на тягар білої людини

Мабуть, найскандальніший вірш Кіплінґа, в якому автор прославляє цивілізаторську місію «білої людини» і змальовує народи колоніальних країн як дітей, котрих потрібно навчати.

If…[ред.ред. код]

Докладніше: Якщо…

Мабуть, найзнаменитіший вірш Кіплінґа. Написаний в 1895 році, опублікований в 1910. Присвячувався англійському офіцеру, який зазнав поразки в поході під час англо-бурської війни. В 1995 році за опитуванням ВВС визнаний найулюбленішим віршем британців.

Дитячі твори[ред.ред. код]

Книга джунглів — збірка оповідань, серед яких відомі розповіді про Мауглі (англ. Mowgli), вихованого серед вовків.

Just So Stories / Як і чому? — збірка відомих казок. Назва збірки пояснюється вимогою, яку висунули доньки автора, щоб він написав «точнісінько так» (англ. Just so!), як розповідав їм.

Творчість (бібліографія)[ред.ред. код]

  • «Департаментскі пісні» (1886, збірка віршів)
  • «Прості оповідання з гір» (1888, збірник)
  • «Три солдати» (1888, збірник)
  • «The Story of the Gadsbys» (1888, роман)
  • «In Black and White» (1888)
  • «Under the Deodars» (1888)
  • «The Phantom Rickshaw and other Eerie Tales» (1888)
Збірка включає оповідання «The Man Who Would Be King»
  • «Ві-Віллі-Вінки» (1888, збірник)
Збірка включає оповідання «Ме-е, паршива вівця»
  • «Кім» (1901, роман)[1]
  • «Книга джунглів» (1894)
    • «Брати Мауглі» (оповідання)
    • «Hunting-Song of the Seeonee Pack» (поема)
    • «Полювання Каа» (оповідання)
    • «Road-Song of the Bandar-Log» (поема)
    • «Тигр! Тигр!» (оповідання)
    • «Mowgli's Song That He Sang at the Council Rock When He Danced on Shere Khan's Hide» (поема)
    • «Білий котик» (оповідання)
    • «Lukannon» (поема)
    • «Ріккі-Тіккі-Таві» (оповідання)
    • «Darzee's Chaunt (Song in Honour of Rikki-Tikki-Tavi)» (поема)
    • «Маленький Тумаї» (оповідання)
    • «Shiv and the Grasshopper (The Song That Toomai's Mother Sang to the Baby)» (поема)
    • «Слуги її весокості» (оповідання)
    • «Parade-Song of the Camp Animals» (поема)
  • «Друга книга джунглів» (1895)
    • «Як в джунглі пришов страх» (оповідання)
    • «The Law of the Jungle» (поема)
    • «Чудо Пурун Бхагата» (оповідання)
    • «A Song of Kabir» (поема)
    • «Навала джунглів» (оповідання)
    • «Mowgli's Song Against People» (поема)
    • «Могильщики» (оповідання)
    • «A Ripple Song» (поема)
    • «Королівський анкас» (оповідання)
    • «The Song of the Little Hunter» (поема)
    • «Квікверн» (оповідання)
    • «Angutivaun Taina» (поема)
    • «Руді собаки» (оповідання)
    • «Chil's Song» (поема)
    • «Весна» (оповідання)
    • «The Outsong» (поема)

Інше[ред.ред. код]

Свастика — символ Кіплінґа

Упродовж свого життя, задовго до виникнення нацизму Кіплінґ вважав своїм символом свастику, яка з'являлася на обкладинках багатьох його книжок. Коли націонал-соціалісти в Німеччині теж прийняли цей древній символ, Кіплінґ відмовився від нього. Свастика виникла не тільки задовго до фашизму, а і до Кіплінґа, і вживалася в багатьох народів, включаючи народи Індії.

У 2013 році професор Каліфорнійського університету Томас Пінней повідомив, що в різних місцях бібліотеки зазначеного університету було знайдено більш ніж 50 невідомих донині віршів Кіплінґа. Ці поезії включено у велике зібрання творів «The Cambridge Edition of the Poems of Rudyard Kipling» що видано у 2013 році.

Екранізації творів[ред.ред. код]

За його творами знято мультимедійний фільм «Мауглі» (1989, авт. сцен, і реж. М.Іллєнко, також чимало інших, наприклад: «Рікі-тікі-таві», «кіт, що гуляє, як знає(рос. кот, что гуляет сам по себе)» і т. д.

Українські переклади[ред.ред. код]

  • Кіплінг, Редьярд. Брати Мауглі: оповідання з життя дитини між звірями. Христофа Райсера Син, Видавниче Товариство «Дзвін» (Видання друге. Переклав Юр. Сірий). 234с. Київ-Відень, 1920.
  • Кіплінг, Редьярд. Брати Мауглі: оповідання з життя дитини між звірями. Роман-газета, ч.1,2. Га-Іґ, Некарсульм, Накладом Української друкарні Га-Іґ (Переклад з англійської).
  • Кіплінг, Редьярд. Мауглі: з Книги Джунглів. Веселка (Малював Сергій Артюшенко). 202с. Київ, 1967.
  • Кіплінг, Редьярд. От так казки!. Свобода, Накладом Юрія Тищенка (Третє видання. Образки автора. Обкладинка Петра Холодного). Нью Йорк, 1952.
  • Кіплінг, Редьярд. От тобі сторійки. А. В. Кисілевського, Накладня Якова Оренштайна (Переклав Вас. Ткачкевич). 94с. Коломия, .
  • Кіплінг, Редьярд. Ріккі-Тіккі-Таві: Оповідання про хороброго мунґоса. Нашим дітям ОПДЛ (Переклад з англійської мови. Обкладинка роботи П. Андрусева. Ілюстрації репродуковані з англійського видання).
  • Кіплінг, Редьярд. Ріккі-Тіккі-Таві: Оповідання. Дитячої літератури УРСР. Київ, 1959.
  • Кіплінг, Редьярд. У селищі смерти. Заграва. Німеччина, 1962.
  • Кіплінг, Редьярд. Як і чому: казки. Веселка. 146с. 25 см. Київ, 1971.
  • Кіплінґ, Ред'ярд. «Межичасся»: поетична білінґва. 304с. (упорядкування Володимира Чернишенка, вступне слово Максима Стріхи) Тернопіль. — Навчальна книга — Богдан", 2009.
  • Кіплінґ, Ред'ярд. «Такі собі казки». 128с. (переклад Н.Дьомової, В.Чернишенка та І. Сав'юк) + аудіокнига (читає Юлія Броварна) Тернопіль. — Навчальна книга — Богдан", 2009.
  • Кіплінґ, Ред'ярд. «Легенди з Книги Джунґлів». 144с. (переклад В.Чернишенка) + музичний диск (автор музики і виконавець Сергій Василюк) Тернопіль. — Навчальна книга — Богдан", 2011.

«Кіплінґ фест» в Україні[ред.ред. код]

20 січня 2012 року у м. Вінниця відбувся Перший «Кіплінґ фест», присвячений творчості великого англійця. Програма включала зустрічі у найбільших вінницьких книгарнях та концерт за мотивами творів Кіплінґа.[2][3][4] Учасники:

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]



Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.