Балканські гори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Балканські гори
Центральні Балкани
Центральні Балкани
Координати: 42°43′00″ пн. ш. 24°55′00″ сх. д. / 42.71667° пн. ш. 24.91667° сх. д. / 42.71667; 24.91667Координати: 42°43′00″ пн. ш. 24°55′00″ сх. д. / 42.71667° пн. ш. 24.91667° сх. д. / 42.71667; 24.91667
Висота 2 376 (вершина Ботєв)
Розташування Болгарія Болгарія, Республіка Македонія Македонія, Сербія Сербія
Система Балкани
Коз'я стіна

Балканські гори, або Стара Планина, Стара-Планіна — гори на Балканському півострові, головним чином у Болгарії, яку перетинають із захода на схід. Західні відроги у Македонії і Сербії. Балканські гори є продовженням Карпат, відокремлені Дунаєм.

Довжина становить 555 км, висота гір сягає 2376 м (вершина Ботєв). Складені переважно кристалічними сланцями і гранітами палеозою і докембрія, а також мезозойськими вапняками, пісковиками, конгломератами. Поширений карст. Через Стару-Планіну протікає ріка Іскир. Вкриті лісами (бук, дуб), гірськими луками. Розвинені мінеральні джерела.

Основні перевали[ред.ред. код]

Печери[ред.ред. код]

Корисні копалини[ред.ред. код]

Родовища мідних, свинцево-цинкових та залізних руд, кам'яного і бурого вугілля.

Важливий кліматорозділ між північною і південною Болгарією; у гребневій частині випадає 800—1100 мм опадів на рік, і гори протягом декількох місяців покриті снігом.

Рослинний світ[ред.ред. код]

Північні, вологіші схили до висоти 1700—1800 м покриті лісами з дуба, буку, граба, а також хвойних порід. Вершини зайняті лугами (полонинами). У східній частині гір — густі листяні ліси з вічнозеленим підліском і ліанами.

Історія[ред.ред. код]

Біля піку Ботев є Шипкинський перевал, місце дії Шипкинської битви в ході Російсько-Турецької війни 1877-78, яка закінчила панування Туреччини на Балканах.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]