Башта вітрів (Афіни)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 37°58′27″ пн. ш. 23°43′37″ сх. д. / 37.9741778° пн. ш. 23.7270028° сх. д. / 37.9741778; 23.7270028

Башта вітрів, Афіни

Башта вітрів (грец. Αέρηδες — Ерідес) — восьмикутна годинникова вежа із пентелійського мармуру римської агори в Афінах. Механізм поєднував у собі одночасно сонячний годинник, водяний годинник та флюгер і був побудований давньогрецьким астрономом Андроніком із Кіроса близько 50 до н. е.

Архітектура[ред.ред. код]

Башта вітрів, висотою 12 та діаметром 8 м, перевершила навіть флюгер Тритона. Значна висота пояснюється необхідністю розгледіти годинник на башті з будь-якого куточка агори. Тож, її по праву можна вважати першою годинниковою вежею.

Під фризом облаштовано 8 сонячних годинників та зображено вісім богів вітру, що чітко відповідають 8 основним та проміжним напрямкам вітру:

  • Борей — північний
  • Кекій — північно-східний
  • Еврус — східний (E)
  • Апеліот — південно-східний (SE)
  • Нотус — південний (S)
  • Ліб — південно-західний (SW)
  • Зефір — західний (W)
  • Скірон — північно-західний (NW)

Всередині башти був встановлений водяний годинник — клепсидра — вода на який подавалась з Акрополя.

У ранньохристиянську добу Башта використовувалась візантійською церквою як дзвіниця. Вона частково була похована у землі, допоки у 19 ст. Археологічне товариство в Афінах не розпочало розкопки стародавньої агори.

У 18 ст. архітектурну форму Башти вітрів було відтворено у проекті обсерваторії Редкліфа, зведеній як мавзолей фундатору Національної бібліотеки Греції Панаїсу Валіаносу на Західно-Норвудському цвинтарі у Лондоні. Також подібна вежа 1849 р. була побудована у Севастополі. Ще одна вежа, подібна до конструкції Башти вітрів, знаходиться біля підніжжя гори Стюарт у Північній Ірландії.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]