Борей
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Боре́й (грец. Borrhas, Boreas) — бог північного вітру, син Астрея (Зоряного неба) й Еос (Ранкової зірки), брат Зефіра, Нота й Евра; жив у печері у Фракії.
Викрав Орітію, дочку афінського царя Ерехтея, що народила від нього Бореадів та дочок Клеопатру і Хіону (улюбленицю Посейдона). За Гомером, від Б., що обернувся на жеребця, кобили Ерехтея породили дванадцять швидких, як вітер, лошат. В Афінах на честь Борея споруджено храм за те, що він допоміг перемогти флот Ксеркса, та встановлено бореазми.
Сюжет міфа, найчастіше сцену викрадення Орітії, відтворено в античній пластиці та в пізнішому європейському живописі (Агостіно Карраччі, Пітер Пауль Рубенс, Шарль Лебрен, Франсуа Буше).
