Театр Діоніса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Театр Діоніса, Афінський акрополь
Театр Діоніса, реконструкція

Театр Діоніса (грец. Θέατρο του Διονύσου) — найдавніший театр Греції та найдавніший у світі театр, побудований з каменю. Був частиною капища, присвяченого богові Діонісу, та основним місцем проведення урочистих святкувань культу Діоніса — Діонісій. Афінський театр Діоніса став прототипом усіх античних та навіть сучасного театру.

Історія[ред.ред. код]

У Стародавній Греції театр був одним з чинників суспільного розвитку, поширюючи в народі релігійні та соціально-етичні поняття і об'єднуючи тим самим різноманітні верстви населення, міста і села. Спочатку і досить довго театр служив найурочистішим видом вшанування божества Діоніса. Оскільки релігія була тісно пов'язана з державним життям, то сценічні ігри, що складали частину Діонісових свят, були предметом турбот державної влади. Вона намагались долучити найвидатніших грецьких поетів та будувала на відкритому повітрі театри, здебільшого на схилах укріпленого верхнього міста — акрополя.

Театр Доніса в Афінах був побудований на південно-східному схилі акрополя близько 6 ст. до н.е. у добу правління афінського тирана Пісістрата. Театр вміщував до 17 000 глядачів.[1] З тих пір його багаторазово перебудовували, тож встановити первинний вигляд не видається можливим. Достеменно відомо, що донині зберігся театр римської доби.

Зовнішній прояв зв'язку театру з культом Діоніса і пам'яті про релігійний початок театру виражався у зведенні вівтаря Діоніса, який перебував у орхестрі. Храм Діоніса в Афінах був зведений на тій ділянці схилу, де попередньо знаходились два храми Діоніса Визволителя. Афінські ж актори пізніше утворювали товариства під назвою «діонісовські майстри». Самі ж вистави давалися тільки в Діонісові свята. Великі Діонісії (в березні — квітні), Ленеї (у січні — лютому) та Селянські Діонісії (у грудні — січні). Головним святом були Великі Великі Діонісії, на них кожен поет-трагік представляв три трагедії та сатиричну драму — короткий фарс, в якому партію хору виконували сатири, козлоногі супутники Діоніса.[2]

Архітектура[ред.ред. код]

План театру Діоніса

Театр Діоніса мав наступні частини: простір для глядачів із дерев'яними сидіннями, які піднімались ярусами з центру споруди до країв у вигляді амфітеатру. Найвищий ряд височів відносно найнижчого ярусу на 35 м. Чотирикутний майданчик за орхестрою і був сценою. Власне орхестра являла собою вирівнену ділянку, на якій розміщувались хор та музиканти. Центральну частину займав вівтар Діоніса.

Приблизно в середині 5 ст. до н. е. була побудована стаціонарна дерев'яна сцена для акторів. Передня її стіна служила заднім фоном для драматичних дій. Між простором для глядачів і сценою були влаштовані проходи (грец. Πάροδος) в орхестру з обох сторін.

Тільки в 4 ст. до н. е. театр був зведений з пенетелійського мармуру. Будівництво було розпочато Евбулом, а завершене за Лікурга, афінського архонта у фінансових справах та оратора. Сидіння були кам'яні, в першому ряду стояли крісла художньої роботи для почесних глядачів, а передню стіну «сцени» прикрасили колони.

Близько 1 ст. до н.е. в епоху, так званої, нової комедії тимчасовий просценій був замінений на стаціонарний, утворивши колонаду із трьома проходами. Інші проміжки між колонами були закладені пінаками (грец. πινακες) з відповідними до постанови зображеннями. Колонада з передньої стіною «сцени» з'єднувалася помостом, так що перед спорудженою сценою утворювалась більш вузька будівля, в цілому також звана просценієм. У цьому вигляді афінський театр Діоніса був визнаний Вітрувієм типовим античних театром.

У праці Вітрувія «Про архітектуру» містяться вказівки на план античного храму. В основі його лежить коло орхестри. В нього вписані три квадрата, які ділять своїми кутами коло на 12 рівних частин. Сторона одного з квадратів визначає передню стіну «сцени», а паралельна їй відносно кола — її задню стіну. Так визначається глибина сцени.

За Нерона орхестра та будівля сцени були переоблаштовані за римським зразком та пристосовані до гладіаторських боїв та римських сценічних постановок. Саме в цей час сцена та помост, на яких грали актори, були підняті на висоту 3-3,5 м над орхестрою. Між будівлею просценія та орхестрою знаходилося ще вільне вузьке чотирикутної форми простір, огороджений по периметру параскеніями. Відкрите в орхестру, він служив разом із заднім сегментом орхестри, ареною для виконання п'єс спільно хором та акторами.

Архітектура афінського театру Діоніса має деякі відхилення від ідеального правила Вітрувія. Першим її дослідником був Вільгельм Дьорпфельд, який у своїй праці 1896 р. виклав детальний опис споруди театру, навів 12 рисунків його плану поясненнями.

Реставрація[ред.ред. код]

Розпочата реставрація театру Діоніса, на що грецький уряд виділив близько 6 млн євро. Планується завершити усі роботи до 2015 року.[3] Проект реставрації очолив грецький архітектор Константінос Болетіс. Реставратори мають намір додати до збережених ярусів кілька нових, суміщуючи старі уламки із новим каменем.

22 вересня 2012 року в театрі Діоніса пройшов концерт [4], організований Афінським концерт-холлом «Мегарон» спільно з некомерційною організацією «Διάζωμα»(«Діозома»), що займається захистом пам'яток культури. Спектакль «Монологи», який поставив композитор і піаніст Йоргос Курепос, включав читання уривків з поеми Есхіла «Прометей закутий», виконання музичних творів Яніса Ксенакіса, Вівальді і Глюка. На вимогу Центральної археологічної ради число глядачів було обмежено — не більше 500[5].

Примітки[ред.ред. код]