Беатриса Барська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Беатрис де Бар. Манускрипт з Vita Mathildis, XII ст.

Беатриса (*бл.1017—†18 квітня 1076), маркграфиня Тосканська (10531076), дочка герцога Лотаринзького Фрідріха II і Матільди Швабськоі.

У 1037 вийшла заміж за маркграфа Тосканського Боніфація III, який також був графом (або правителем) Брешії, Каносси, Феррари, Флоренції, Лукки, Мантуї, Модени, Пізи, Пістої, Парми, Реджо і Верони.

У цьому шлюбі вона народила 3 дітей:

Після смерті Боніфація 6 травня 1052 Беатриса стала виконувати обов'язки регента свого сина Фрідріха. У 1054 Беатриса вийшла зміж за герцога Лотаринзького Годфріда III. Годфрід зрадив імператора Священної Римської імперії Генріха III, а тому цей шлюб також був визнаний зрадницьким. У 1055 Генріх III прибув з двором до Флоренції й арештував Беатрису, тоді як Годфрід продовжував бунтувати в Лотарингії. Імператор наказав неповнолітньому маркграфу Фрідріху прийти до нього, проте той відмовився. Через кілька днів з невідомої причини Фрідріх помер.

Фрідріху спадкувала його сестра Матільда, від імені якої правили її мати та вітчим. Після смерті імператора Генріха III його спадкоємець Генріх IV помирився з Годфрідом і повернув усе його сімейство до Італії.

У січні 1058 прихильник новобраного папи Римського Миколая II Лев Бенедикт відчинив ворота міста Лева, давши можливість Годфріду та Беатрисі захопити острів Тіберіну, атакувати Латеранський собор, що змусило антипапу Бенедикта X 24 січня утекти. Беатриса і Годфрід підтримували реформи Гільдебранда і папи Олександра II.

У 1069 Годфрід помер, і Беатриса правила від імені неповнолітньої Матільди. Вона похована у кафедральному собрі Пізи, де її саркофаг зберігся до наших днів. Її посмертна епітафія гласить:

Quamvis peccatrix sum domna vocata Beatrix
In tumulo missa iaceo quæ comitissa

Джерела[ред.ред. код]

Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.