Феррара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Феррара
Ferrara
Ferrara-Stemma.png 
Країна Італія Італія
Регіон Regione-Emilia-Romagna-Stemma.svg Емілія-Романья 

Провінція

Феррара 
Код ISTAT 038008
Поштові індекси 44100
Телефонний код 0532
Координати 44°50′42″ пн. ш. 11°37′58″ сх. д. / 44.84500° пн. ш. 11.63278° сх. д. / 44.84500; 11.63278Координати: 44°50′42″ пн. ш. 11°37′58″ сх. д. / 44.84500° пн. ш. 11.63278° сх. д. / 44.84500; 11.63278
Висота 9 м.н.р.м.
Площа 404,26 км²
Населення 131 842 - (31-12-2012)
Густота 326,13 ос./км²
Розміщення
Commune
Map Region of Emilia Romagna.svg 
Влада
Мер Tiziano Tagliani (23/06/2009)
Телефон 0532 419111
Ел. пошта urp@comune.fe.it
Офіційна сторінка 


Ферра́ра (італ. Ferrara) — місто в італійському регіоні Емілія-Романья, адміністративний центр однойменної провінції. Феррара розташована на відстані[1] близько 340 км на північ від Рима, 50 км на північний схід від Болоньї.

Ferrara, palazzo municipale e piazza.JPG

Населення — 131 842 особи (2012)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 23 квітня. Покровитель — San Giorgio.

Історія[ред.ред. код]

Про заснування Феррари достоменних відмостей немає. Вперше місто згадане в документах 753року, виданих королем Лангобардів Дэзидеріо. В перші століття свого існування місто переходило з рук в руки, пізніше було феодальним володінням Каносси і нарешті отримує достатньо самостійності для оголошення незалежної комуни.

Подальші роки супроводжувалися міжусобними війнами партії Гвельфів, очолювованою родиною Аделарді, та Гібеллінів, під орудою Тореллі-Салінґуерра.

Період культурного розквіту Феррари розпочався в 1391 році, після заснування Університету, який пов'язаний з іменами Парацельса, Коперника та Савонароли.

Маленька держава, становище якої завжди було вразливим по відношенню до більш могутніх сусідів, в 1598 році була приєднана Понтифікатом (Ватикану). Почалися століття занепаду міста.

Після періоду Наполеону Феррара активно бере участь в возз'єднання Італії.

Культура[ред.ред. код]

Історичний центр (італ. Centro Storico) Феррари оголошено ЮНЕСКО надбанням людства.

За́мок герцогів д'Есте (італ. Castello Estense), одне з найпопулярніших місць Феррари. Був побудован 1385 року архітектором Бартоліно з Наварри за наказом маркіза Ніколо II д’Есте і спочатку задумувався як фортеця, але багато разів перебудовувався. В наш час всі приміщення замку вільні для відвідування, більш того — в деяких залах відбуваються художні виставки. У ставку побіля замку й досі роводять рибне господарство.

Пані в чорному перед портретом, експонат музею художника Джованні Болдіні

Архітектура Кафедрального собору (італ. Cattedrale), будівництво якого розпочато в XII столітті, у своїй архітектурі несе відбиток багатьох історичних епох, пережитих містом. Фасад собору вражає чудовим поєднанням елементів готичної та романської архітектури.

Палац діамантів (італ. Palazzo dei Diamanti) — найвідоміша резиденція родини Есте, одна з найвідоміших споруд епохи Відродження. Будівництво палацу було розпочато 1493 року за проектом архітектора Б'яджо Россетті. Обидва фасади, що виходять на бічні вулиці, цілком облицьовані мармуром (понад 8,5 тис. кахлів), оброблених на подобі діаманту, що й дало таку поетичну назву палацу. За міськими переказами в одному з цих кахлів заховано справжній діамант.

Один з стародавніх палаців Феррари відведено під Музей Джованні Болдіні, художника-портретиста.


Палаццо Костабілі(італ. Palazzo Costabili) - архітектурна пам'ятка доби Відродження. Використана в місті як Національний археологічний музей, де експоновані знахідки в колишньому етрусько-римському місті Спіна. Серед знахідок в античному некрополі греко-римського міста - керамічний посуд, кераміка давньогрецьких центрів, вироби з бронзи і золота.

Вулиця склепінь (італ. Via delle Volte) разом з вулицею Ріпаґранде утворює найстарішу частину міста. Особливість вулиці Склепінь — підвісні арки між будинками по обидва боки вулиці, які з'єднуюються на рівні другого поверху.


Феррарська школа - так називають художників Феррари, що створили свій неповторний стиль серед мистецьких центрів Італії. До складу Феррарської школи входять - Козімо Тура, Ерколє де Роберті, Доссо Доссі, Гарофало.

Особи, пов'язані з містом[ред.ред. код]

Альфонсо I д'Эсте
  • Альфонсо I д'Есте ( 1476 - 1534 ), герцог Феррари та Модени, меценат доби Відродження.
  • Лаура Діанті, відома красуня, куртизанка, останнє кохання Альфонсо I д'Есте
  • Бьяджо Росетті ( 1447 - 1516 ), надвірний архітектор доби Відродження Эрколе I д'Эсте, будівничий феррарського палаццо Костабілі.
  • Гарофало або Бенвенуто Тізі ( 1481 - 1559 )- повінційний художник доби Відродження, один з помічників Рафаеля Санті при створенні фресок в Ватикані, Рим.
  • Доменико Панетти ( 1460 - 1530)- повінційний художник доби Відродження, вчитель Гарофало.
  • Доссо Доссі ( бл. 1490 - 1542 )повінційний художник доби пізнього Відродження.
  • Лоренцо Коста ( 1460 - 1535 ), художник
  • Франческо дель Косса ( 1435 - 1477 ), художник
  • Джироламо Фрескобальді (1583 - 1643 ), уславлений італійський композитор доби бароко та органіст.
  • Алессандро Ґранді (1586 - 1630) — італійський ранньобароковий композитор
  • Ерколе де Роберті ( 1450 - 1496), художник
  • Джироламо Савонарола ( 1452 - 1498 ), уродженець Феррари, релігійний діяч-домініканець, засновник суворого теократичного правління у місті Флоренція, спалений як єретик
  • Мікеланджело Антоніоні ( 1912 - 2007 ), кінорежиссер, письменник і художник
  • Джованні Болдіні ( 1842 - 1931 ), уроджинець Феррари, художник портретист

Демографія[ред.ред. код]

Населення за роками:

Станом на 31 грудня 2010 року в Феррара офіційно проживали 10 593 іноземці з 113 країн, серед них 2497 громадян Євросоюзу та 1782 громадяни України[3].

Клімат[ред.ред. код]

FERRARA Місяці Пора Рік
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Зим Вес Літ Осі
Темп. макс. (°C) 4.1 7.4 12.7 17.3 22.0 26.4 29.1 28.5 24.2 17.6 10.8 5.6 5.7 17.3 28 17.5 17.1
Темп. мін. (°C) -0.9 0.8 4.7 8.6 12.8 16.5 18.8 18.6 15.4 10.4 5.4 1.1 0.3 8.7 18 10.4 9.4
Опади (мм) 39 41 53 62 62 61 44 47 56 75 64 48 128 177 152 195 652
Дні опадів (≥ 1 мм) 6 6 8 8 9 7 4 5 6 8 8 7 19 25 16 22 82
Роза вітрів (Вузлів) W
3.4
NE
3.5
NE
3.5
NE
3.6
NE
3.5
NE
3.4
NE
3.3
NE
3.1
NE
3.1
NE
3.2
W
3.5
W
3.5
3.5 3.5 3.3 3.3 3.4

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]

Галерея зображень[ред.ред. код]

Міста побратими[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. «Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня». ISTAT. Процитовано 14 березня 2014. (італ.)
  3. «Cittadini Stranieri» [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 25 січня 2012. 


Італія Це незавершена стаття з географії Італії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.