Блаженик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Блаженик
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Громада Турійська селищна громада
Код КАТОТТГ UA07060430020010699
Основні дані
Населення 148
Площа 0,763 км²
Густота населення 193,97 осіб/км²
Поштовий індекс 44899
Телефонний код +380 3363
Географічні дані
Географічні координати 50°58′56″ пн. ш. 24°23′07″ сх. д. / 50.98222° пн. ш. 24.38528° сх. д. / 50.98222; 24.38528Координати: 50°58′56″ пн. ш. 24°23′07″ сх. д. / 50.98222° пн. ш. 24.38528° сх. д. / 50.98222; 24.38528
Середня висота
над рівнем моря
189 м
Водойми Турія
Місцева влада
Адреса ради с. Мокрець, Турійський р-н, Волинська обл., 44840
Карта
Блаженик. Карта розташування: Україна
Блаженик
Блаженик
Блаженик. Карта розташування: Волинська область
Блаженик
Блаженик
Мапа
Мапа

CMNS: Блаженик у Вікісховищі

Блаже́ник — село в Україні, у Турійській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 148 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Вже у середині XV століття у селі існував православний Миколаївський монастир. "Манастыр, называємый Блаженик" був дідичством (тобто спадковим володінням) луцького старости Немирі Резановича, предка князя Юрія Михайловича Чорторийського[1].

У 1498 і 1547 році монастир згадується у різних документах, зокрема у заповіті князя Федора Андрійовича Сангушка. Ймовірно, що монастир припинив своє існування у 50-60-х р.р. XVI століття. Занепад обителі був ймовірно зв'язаний з передачею у заставу і продажем с.Блаженик мазовецькому шляхтичу Миколаєві Лисаковському.

У 1595 році село перейшло у власність синові Миколая Станіславу Лисаковському.

У 1609 році князь Ян Курцевич продає село Фрідріхові Подгороденському,

У 1610 році князь Ю.Чорторийський позивався до суду з приводу повернення йому майна, в т.ч. монастира Блаженик (на той час вже не існуючого), переданого колись у заставу і потім проданого.[1]

У 1625 році дружина Подгороденського передає село у заставу князю Петрові Козеці.

у к.ХІХ ст. у Миколаївській церкві с.Блаженик зберігалася чудотворна ікона св.Миколая, яку, за переказами, перенесли з місцевої обителі, тобто з давнього монастиря.[1]

У 1906 році село Вербської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 15  верст, від волості 6. Дворів 25, мешканців 101.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 147 осіб, з яких 63 чоловіки та 84 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 148 осіб.[3]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,32 %
російська 0,68 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Horin, Serhiĭ.; Горін, Сергій. (2007). Monastyri Zakhidnoï Volyni : (druha polovyna XV-persha polovyna XVII stolitʹ) (укр) . Lʹviv: Vydavnyt︠s︡vo Ot︠s︡iv Vasylii︠a︡n "Misioner". с. 61. ISBN 978-966-658-105-4. OCLC 187953017.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання[ред. | ред. код]