Турійськ

смт Турійськ
Країна	Україна
Область/АРК	Волинська область
Район/міськрада	Турійський район
Рада	Турійська селищна рада
Код КОАТУУ:	725555100
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Перша згадка	1097
Магдебурзьке право	1759
Статус	із 1940 року
Площа	8,74 км²
Населення	▲5697 (01.01.2011)
Густота	652 осіб/км²
Поштовий індекс	44800
Телефонний код	+380 3363
Географічні координати	051.088 0024.52451°05′18″ пн. ш. 24°31′28″ сх. д.51.088333° пн. ш. 24.524444° сх. д. 51.088333, 24.524444
Висота над рівнем моря	180-190 м
Водойма	р. Турія
Відстань
Найближча залізнична станція:	Турійськ
До обл. центру:
- залізницею:	127 км
- автошляхами:	90 км
Селищна влада
Адреса	44800, Волинська обл., Турійський р-н, смт Турійськ, м-н Центральний, 1
Голова селищної ради	Безсмертний Олексій Миколайович
Карта
Турійськ
Турійськ

Турі́йськ — селище міського типу, розташоване на Волинському Поліссі над р. Турією, центр Турійського району Волинської області. Населення 5 866 меш. (2001). Містечко вважається найдавнішою заселеною територією на Волині.^{[Джерело?]}

Історія

Турійщина заселялась у період пізнього палеоліту. Згодом тут, окрім східнослов’янських, з’явились і племена тюркського походження, про що свідчать пам’ятки старовини і топографічні назви деяких населених пунктів, як от: Дуліби, Туричани, Оса. Час заснування самого Турійська достеменно не відомий. Проте археологічні знахідки дають підстави твердити, що люди поселилися тут вже у VI-VII століттях. Як і на територіях ряду сіл, де були виявлені древні городища. А перша писемна згадка про містечко датується 1097 роком у несторівському літописі «Повість врем'яних літ».

У ХІ-ХІІ століттях територія сучасного району як частина земель історичної Волині входила до складу Волинського, а згодом – до Галицько-Волинського князівства. В 1205 р. був взятий литвинами. В 1515 р. Турійск подарований королем Сигізмундом I-м князю Сангушко. В 1759 р. містечко отримало магдебурзьке право від короля Августа III.

З історичних джерел відомо, що на старому замковищі серед багон над річкою Турія ще у XI-XV століттях був замок з цілою мережею підземних ходів. Спочатку дерев’яний, а потім – мурований. У литовсько-руську добу князь Роман Сангушко, володар Турійська, відбудував замок і зробив його неприступним для нападників. Він же облаштував шпиталь-богадільню при церкві Святого Спаса. Турійськ був тоді одним з найбільших центрів ремісництва і торгівлі на Волині.

У 1569 році була прийнята Люблінська унія. Турійський князь Іван Заславський першим із староруського роду князів перейшов з віри своїх предків у римо-католицизм. Після його смерті полонізацію продовжував син – князь Владислав Домінік. Саме при ньому 1652 року в Турійську відбувся сеймик дворян Волинського воєводства. У цей час в околицях містечка з’явилися загони Богдана Хмельницького, у які масово вливалися міщани і селяни. Після смерті князя Владислава Домініка турійський маєток дістався у спадок його дочці Теофілії, котра через деякий час вийшла заміж за великого коронного маршалка князя Йосипа-Карла Любомирського. Ставши княгинею, побудувала в містечку величний римо-католицький костел Святого Франциска Селезія. Як і Преображенська церква, він був окрасою Турійська, сюди з’їжджалися віруючі з усієї округи.

У 1793 році Турійщина у складі Волинського намісництва (з 1795 – губернії) ввійшла до Російської імперії. Швидкий плин часу приніс нові зміни в життя краю. Внаслідок подій революції в Росії і її фатальних наслідків він потрапив під владу Польщі. Національні та соціальні утиски польських властей супроводжувалися зростанням політичної активності та патріотичної свідомості населення, з'явою комуністичних, а згодом і націоналістичних організацій (зокрема ОУН). Підпільний комуністичний осередок в містечку очолювала молода вчителька Ганна Жежко. Саме під її керівництвом у 1923 році відбулася перша на Волині першотравнева демонстрація трудящих під червоними прапорами. Разом з іншими її учасниками була заарештована і Ганна Жежко. Але і в Ковельській в’язниці вона написала і передала на волю цикл віршів, які за радянської доби вийшли окремою збіркою «Троянди за ґратами».

У вересні 1939 року мешканці Турійська зустрічали Червону Армію. 20 січня 1940 року Турійськ став районним центром. 20 квітня 1941 року вийшов перший номер районної газети «Радянський селянин».

Найтрагічніші сторінки історії Турійська припадають на Другу світову війну. Окупація тривала з 30 червня 1941 року по 20 липня 1944-го. У цей період фашисти вчинили жорстоку розправу над єврейським населенням, знищивши понад 9 тисяч чоловік. Тисячі людей були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Турійськ згадують у Кресовій книзі справедливих на стор. 53.

Відомі люди

У Турійську в різний час народились, навчались, проживали і працювали люди, які своєю працею рославляли Україну і її народ :

• Дмитро Іванович Ткач  - посол України в республіці Угорщина
• Юрій Миколайович Троць  - відомий журналіст, український письменник
• Лариса Данилівна Мікоян (Воронова) - артистка Волинського обласного театру ляльок
• Петро Дем’янович Ткачук  - кандидат історичних наук, доцент кафедри історії світових цивілізацій
• Іван Панасович Гаврилюк  - кандидат медичних наук, заслужений лікар України, винахідник колишньго Радянського Союзу
• Ростислав Любомирович Валіхновський  - генеральний директор клінічного центру естетичної та пластичної хірургії однієї з провідних клінік м. Києва
• Михайло Олександрович Вільчинський  - доктор медичних наук, професор
• Сергій Сидорович Левуш  - доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедрою охорони праці Національного університету "Львівська політехніка"
• Колесник Віктор Пантелеймонович  - український історик, доктор історичних наук, професор, прочлен Української академії історичних наук

Література

Зіновій Ярмолюк Історія Турійська

Посилання

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Офіційний сайт райдержадміністрації і районної ради
• Облікова картка
• Форум смт Турійськ
• Герб Турійська