Богунове (село)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Богунове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Березівський район
|
| Громада | Коноплянська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51020110020010768 |
| Облікова картка | Богунове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1872 |
| Колишня назва | Ней-Кандель, Богунці, Богданське |
| Населення | 788 |
| Площа | 1,309 км² |
| Густота населення | 601,99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67220 |
| Телефонний код | +380 4854 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°01′42″ пн. ш. 30°27′38″ сх. д. / 47.02833° пн. ш. 30.46056° сх. д.Координати: 47°01′42″ пн. ш. 30°27′38″ сх. д. / 47.02833° пн. ш. 30.46056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
22 м |
| Водойми | Великий Куяльник |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67220, Одеська область, Березівський район, с. Конопляне, вул. Перемоги, 152 |
| Карта | |
  Богунове | |
 Богунове | |
| Мапа | |
| |
Богу́нове (у минулому Ней-Кандель, Богунці, Богунське[1], Богданське)[2] — село Коноплянської сільської громади в Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 788 осіб.
Населення[ред. | ред. код]
Засноване у 1872 році переселенцями з колонії Кандель[3]. Згідно з переписом 1989 року населення села становило 676 осіб, з яких 323 чоловіки та 353 жінки[4].
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 777 осіб[5].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,78 % |
| російська | 4,57 % |
| білоруська | 0,51 % |
| болгарська | 0,51 % |
| молдовська | 0,38 % |
| гагаузька | 0,25 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Кириленко Михайло Григорович — художник-живописець, колишній викладач Хотинської художньої школи.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
- ↑ В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 338. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 62. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 26 лютого 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||
