Чорний Кут
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Чорний Кут | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Березівський район
|
| Рада | Старомаяківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51020250170028492 |
| Облікова картка | Чорний Кут |
| Основні дані | |
| Засноване | 1924 |
| Колишня назва | Червоний Кут |
| Населення | 248 |
| Площа | 1,21 км² |
| Густота населення | 204,96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66830 |
| Телефонний код | +380 4858 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°24′12″ пн. ш. 30°26′15″ сх. д. / 47.40333° пн. ш. 30.43750° сх. д.Координати: 47°24′12″ пн. ш. 30°26′15″ сх. д. / 47.40333° пн. ш. 30.43750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
37 м |
| Водойми | р. Журівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66833, Одеська обл., Березівський р-н, с. Старі Маяки, вул. Центральна, 2 |
| Карта | |
  Чорний Кут | |
 Чорний Кут | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Чорний Кут — село Старомаяківської сільської громади Березівському районі Одеської області в Україні. Населення становить 248 осіб.
18 січня 1983 р. села Червоний Кут і Січневе (Іванівка[1]) Червонокутської сільради об'єднані в одне село Червоний Кут.[2]
У 1993 році село Січневе було відокремлене (відновлене).[3]
До 2016 року носило назву Червоний Кут. 19 травня 2016 року у відповідності до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» перейменоване на Чорний Кут[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 547 осіб, з яких 235 чоловіків та 312 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 244 особи.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 79,44 % |
| російська | 10,48 % |
| молдовська | 8,47 % |
| болгарська | 0,81 % |
| білоруська | 0,40 % |
| вірменська | 0,40 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1983. — № 7. — с. 147.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1993. — № 38. — с. 954.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1377-VIII « Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 287. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||