Шарль Лебрен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шарль Лебрен
Charles Le Brun
Le Brun par Rigaud.jpg
Худ. Гіацинт Ріґо, Портрет Лебрена
Ім'я при народженні Charles Le Brun
Дата народження 24 лютого 1619(1619-02-24)
Місце народження Париж
Дата смерті 22 лютого 1690(1690-02-22) (70 років)
Місце смерті Париж
Національність француз
Громадянство Франція Франція
Жанр біблійні і жанрові картини, портрети.
Навчання майстерня Франсуа Пер'є, Париж, Рим
Напрямок бароко, класицизм
Роки творчості 1650 — 1679
Покровитель Ніколя Фуке, Кольбер, король Франції
Вплив на Ноель Куапель, П'р Міньяр

Шарль Лебрен (фр. Charles Le Brun; 24 лютого 1619 — 22 лютого 1690) — французький художник 17 століття, відомий організатор Академії мистецтв та її перший директор. Робив релігійні композиції, виконував декоративні твори в садибах аристократів і короля, писав портрети.

Життєпис[ред.ред. код]

Скульптор Куазевокс, погруддя Шарля Лебрена, Лувр.

Мав просте походження. Народився в Парижі. Виявив художні здібності. Художню освіту та її навички почав опановувати в майстерні художника Франсуа Пер'є. Був помічений вельможею П'єром Сегюром(майбутнім канцлером), що сприяв переходу молодого митця в учні до Симона Вуе.

На твори Лебрена звернув увагу фактичний правитель Франції — кардинал Рішельє. Серед патронів цього періоду — художник Ніколя Пуссен, разом з яким Лебрен перебував у Італії в 16421646 рр.

В Римі склалася художня манера Лебрена — холоднувато велична, декоративна, орієнтована на зразки Величної манери римської школи.Малював Лебрен і портрети, але не любив як їх, так і пейзажі, вважав їх лише методою покращення майстерності художника.

Після повернення у Париж, брав участь в декоративних роботах в новому палаці міністра фінансів Ніколя Фуке разом з архітектором Луї Лево, кращим палацово-парковим ансамблем доби. Став одною з фігур підступної інтриги кардинала Джуліо Мазаріні, що приховано стравлював двох вельмож — Ніколя Фуке та Кольбера. В протистоянні з Кольбером та королем Фуке програв і закінчив життя в ув'язненні, перебуваючи в тюрмі останні 15 років життя. Кольбер посів колишні посади Фуке, а митці, що працювалина Фуке, силомиць переведені на роботи в Версаль. Серед них — і Шарль Лебрен.

Перехід на замови короля сприяв значному зростанню кар'єри митця. Він отримав дворянсто у 1662 р., титул першого королівського художника, довічну пенсію. Ще у 1660 Лебрен відновив роботу мануфактури гобеленів, яка стала Королівською мануфактурою. У 1663 р. — він її перший директор. У 1666 р. Лебрен заснував Французьку академию у Римі, яка відігравала значну ролю в мистецькому житті Франції, через навчання в ній пройшла значна більшість майбутніх митців Франції, частка яких створила славу французької школи живопису 17-18 століть. Серед них -

Твори Лебрена отримали статус офіційного зразка французького абсолютизму і значно вплинули на смаки та світосприйняття, ймовірно, двох поколінь офіційних художників на зламі 17-18 століть в різних країнах Європи. Помер в Парижі.

Друкований твір[ред.ред. код]

По смерті митця вийшла з друку книга «Про методу навчання зображення почуттів» (1698 р.)

Вибрані твори[ред.ред. код]

Поклоніння пастухів, (1689), Лувр
  • портрет скульптора Дюкенуа, 1635, Зальцбург
  • Гораций Коклес, що захищає Рим, (1644)
  • Банкір Жабаш з родиною, (1647)
  • Каяття Марії Магдалини" (1656—1657)
  • Канцлер Франції П'єр Сегюр верхи і кортеж, Лувр
  • Христос у Гетсиманському саду,Ермітаж, Санкт-Петербург
  • тондо Жертвоприношення Ієвфая, Росія, Серпухов
  • Триумфальний в'їзд Олександра Македонського у Вавілон,
  • Родина перського царя Дарія на колінах перед Олександром Македонським, Музей історії Франції
  • портрети короля Франції Луї XIV, різні варіанти
  • Поклоніння пастухів, (1689), Лувр
  • Картони для гобеленів
  • прокти декору залів палацу Во-ле-Віконт
  • прокти декору залів палацу Версаль
  • декор Аполлонової галереи в палаці Лувр
  • декор залів замку Сен-Жермен.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Georg Kaspar Nagler: Neues allgemeines Künstler-Lexicon, zweiter Band, Eintragung unter «Brun», S. 163 ff. Verlag von E.A.Fleischmann, München 1835.
  • Bellier de La Chavignerie, Emile: Dictionnaire général des artistes de l´ école francaise depuis l´ origine des arts du dessin jusqu´ à nos jours, Eintragung unter «Lebrun», S. 994 linke Spalte unten ff. Verlegt bei Renouard, Paris 1882—1887; Reprint bei Garland Publishing Inc., New York, London 1979.
  • Giancarlo Sestieri: Battle Painters. Italian and Foreign Masters of the XVII and XVIII centuries, Rom 1999.
  • Michel Gareau, Charles LeBrun First Painter To King Louis XIV, Abrams NY, 1992
  • Morel d'Arleux, Louis-Marie-Joseph, Dissertation sur un traité de Charles Le Brun concernant le rapport de la physionomie humaine avec celle des animaux (1827)
  • Pinault-Sorensen, Madeleine, De la Physionomie Humaine et Animale: Dessins de Charles Le Brun gravés pour la Chalcographie du Musée Napoléon (Paris)|Musée Napoleon en 1806, Musée du Louvre, (2000) (ISBN 2-7118-4094-8)

Посилання[ред.ред. код]