Брагма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм» Hindu swastika

Зображення бога Брахми від 1820 р.

Бра́хма (санскр. ब्रह्मा, «вищий , творець») - перший бог індуїстської головної тріади, в яку входять Брахма, Шива і Вішну. Він вшановується як творча сила і творець всесвіту. Брахма зображується у вигляді сивого старця з чотирма обличчями і чотирма руками.

Історія виникнення[ред.ред. код]

У Ведичний період Брахма не був значним богом. Ідея про творця існувала, але творець ідентифікувався не з Брахмою. Рігведа вказує на Вішвакармана (Vishvakarman) - «творця усього». Він — Бог-Батько. Він мав руки у всіх чотирьох напрямках. Ведичний Вішвакарман, ймовірно, був прототипом Пуранічного (Puranic) Брахми.

Вішвакарман почав зв'язувався із сонцем з того моменту, як сонячні промені стали розглядатися як необхідна умова для людського життя і світобудови. В одному з гімнів Рігведи називає Творцем Праджапаті (Prajapati). От чому пізніше, коли Брахма став Творцем, він ототожнювався з Праджапаті Рігведи.

У літературі сутр Праджапаті і Брахма стали синонімами.

У Рігведі Хіранья-гарбха згадується як причина Створення. Таким чином, Брахма став Хиранья-гарбхою.

Функції[ред.ред. код]

За деякими легендами, Брахма з'явився зі світового яйця, покладеного найвищою першопричиною; за іншими легендами, засвідченими у Махабхараті і Рамаяні, Брахма вийшов з пупа або з лотоса, що виріс з пупа Вішни. Одразу після свого народження Брахма зі свого подиху створює Веди й увесь світ, що залишається незмінним у плині одного дня Брахми. Після закінчення одного дня Брахми видимий світ гине від вогню, залишаються в живих тільки божественні мудреці, боги. На інший день Брахма відновляє свій витвір і цей процес кінцевого творення і руйнування триває 100 років Брахми. Після закінчення цього періоду сам Брахма, усі боги і мудреці гинуть разом з усім всесвітом, що розкладається на свої основні елементи.

Відповідно до індійського вирахування часу, доба Брахми дорівнює кальпі або 2000 Махаюг, тобто 43200 * 2000 = 8640000000 земного років.

Брахма є божеством, мало популярним серед широких кіл послідовників індуїзму, і у всій Індії є лише один храм, присвячений спеціально Брахмі.

Вважається , що Брахма створив озеро Манасаровар у північних Гімалаях.

Родинні зв’язки[ред.ред. код]

Чотирирука скульптура Брахми

В пуранічній літературі Брахма є Творцем. Говориться, що він породив Праджапатьїв (їх кількість і імена різні в різних Пуранах) з метою створення живих істот. Тому Брахма розглядався як Праотець (Pitamaha).

Він закохується в одну зі своїх дочок, що виступають під різними іменами: Савітрі, Брахмані, Сарасваті й ін., і стає єдиним з нею. Щоб постійно дивитися на неї він одержав чотири голови в чотирьох напрямках , і п'яту голову, звернену вгору. Він також мав дружину, іменовану Гаятрі (Gayatri).

Стосунки з різними релігійними течіями[ред.ред. код]

Як шиваїти (Saivites), так і вішнуїти (Vaishnavites) применшують значення Брахми. Він з'являється з пупка Вішну сидячого на лотосі. Шива відрубує йому п'яту голову в знак кари за інцест.

До Середньовіччя Брахма мав велике значення, але після приходу Ісламу він утратив свою важливість. Багато легенд малюють Брахму в непривабливому вигляді. Пурани пред'являють йому безпідставне звинувачення в тому, що він став причиною смерті Агністамбхи. Ще один сюжет розповідає про те, як Брахма, в той час як його дружина Савітрі затримувалася в подорожах з метою приношення жертв якші, відразу знаходив нову дружину. Савітрі, приходила в лють і проклинала його.

Але, попри це, Брахма мав авторитет багато століть після того, як поширилися ці сюжети.

Іконографія[ред.ред. код]

Брахма має чотири обличчя, чотири руки, сплутане волосся, часто коротку загострену бороду і шкіру чорної антилопи як накидку. Він сидить на лотосі (Padmasana) або в колісниці, яка запряжена сімома лебедями. В одній правій руці він тримає чіткі (акшамала), в іншій — судина з водою (камандалу). Його погляд Саум'я (Saumya) і Ташм'я (Tashmya) — щасливий і спокійний.

  • Очі його прикриті в медитації.
  • Чотири його обличчя представляють чотири Веди: східний — Рігведу (Rig Veda), південний — Яджурведу (Yajur Veda), західний — Самаведу (Sama Veda), північний — Атхарваведу (Atharva Veda).
  • Чотири його руки представляють чотири сторони світу .
  • Світ виник з води. Тому Брахма несе воду в судині (камандалу).
  • Чітки, котрі він перебирає, зображують Час.
  • Сім Лока (Lokas), світів, представлені сімома лебедями.
  • Лотос, на якому сидить Брахма, виникає з пупка Вішну, представляючи Надь (Mani) — Землю.

У звичайній середньовічній іконографії в Брахми чотири голови і стільки ж рук. Колір його шкіри червоний або золотий, одягу — білий . Його вахана — лебідь або гусак. Голови Брахми панують над чотирма Сторонами Світу, з них спливли чотири найдавніші Веди, тому що він є божеством мудрості, а його головна дружина — Сарасваті — богинею вченості.

У скульптурних фігур Брахми за головою звичайно міститься німб (сірасчакра) у вигляді диску ледве більшого голови, прикріплений позаду до потилиці за допомогою невеликої перемички й означаючий ореол слави божества. Інші атрибути Брахми — судина (камандалу) для води зі священного Гангу або для пряженої олії, чітки (з бусин, акшамала), що символізують вічність часу і вищий аспект божества, зв'язування папера з пальмових листків або рукописна книга (пуштака) з частиною тексту чотирьох вед, священна трава (куша) і ложка (срува) для узливання на вогонь жертовної олії.

Як правило, статуї Брахми представляють його в стоячій позі. На голові в нього велична короноподібна зачіска істоти вищого рангу (джата-мукута), у вухах сережки (ратна-кундала). У правій верхній руці він тримає чітки, нижня — у положенні абхайя-мудра. Судина камандалу він тримає в одній з лівих рук, інша - у варада-мудрі (жест дарування милості, благодіяння).

Брахма — єдине божество індуїзму, яке зображується бородатим, але не завжди. Якщо він сидить на квітці лотоса, що розпустилася, або на своїй вахані — лободі, то в позі сукх-асана (з одною ногою, що звисає вниз).

Брахмі не приписується ніяких втілень або земних проявів, і з ним не зв'язані молодші божества. У своєї першоосновній формі Нарайяни Владика у вигляді хлопчика лежить на листі священного дерева піпала, що плаває в Первинних Водах з лотосами на їхній поверхні. Він тримає великий палець ноги в роті. Таке його зображення служить символом вічності (замкнуте коло без початку і кінця).

Він може зображуватися у всіх чотирьох станах, що маються в класифікації шастр, причому його вигляд і постановка фігури не змінюються . В йогічному стані він показується у своїх вищих духовних досягненнях, обличчя виражає задоволення, очі заплющені. В такому вигляді він вшановується насамперед подвижниками й аскетами. В другому стані (бхога, тобто задоволеності світського характеру) Брахма з'являється в звичайному вигляді , з однією або більше дружинами і з усіма вищезгаданими атрибутами, іноді з додаванням трави куша, і тоді його статуї служать для поклоніння головним чином мирянам. У його третьому аспекті (віра, тобто військової доблесті) він вшановується воїнами і царями. У четвертому стані (абхічаріка, тобто грізному і застрашливому) він зображується з трохи похмурою особою і призначається для поклоніння тим, хто має намір знищити своїх ворогів.

Брахма і бхакті[ред.ред. код]

"Якщо віддане служіння з кармою (бхакті-мішра-кріте), така душа потрапляє під вплив ражогуни, і така жива істота стає Брахмою, який народжується на лотосі, що виростає з пупа Гарбгодакашайі-Вішну. Див.: [1]. Отже, чисте бгакті не створює небезпеки отримати матеріальне тіло Брахми і знову, відповідно страждати: народження, хвороби, старість, смерть і знову реінкарнація. Планети вищі над Сатйалокою, найвощою планетою матеріального світу - Брахмалоках санатана або Вайкунтхалоки - це вічна обитель Верховного Бога Особи. Він познається як Брахман, як Параматма, а потім як Бхагаван. Отже, вище нід карма-мішра-бгакті - гйана-мішра-бгакті. Гйані можуть знати різницю між душею та Наддушею, Параматмою, і почати медитацію на Кшіродакашайі-Вішну, Гарбгодакашайі-Вішну, Махавішну, і досягнути планет Вайкунтх, де Нараяна поширює Себе як чатурвйуха - Васудева, Санкаршана, Прадйумна та Аніруддга. Саме з Санкаршани поширюється Махавішну, а Аніруддга - це об-єкт медитації йогів. Отже, вище за гйана-мішра-бгакті - йога-мішра-бгакті. Йоги реалізуєть трьох Вішну (Кшіродакашайі-, Гарбгодакашайі- та Маха-Вішну), і те, що вони поширюються з Нараяни на Вайкунтхалоках. Йоги не вважають Шіву на одному рівні з Вішну, тому Шіва пропускає їх на планети Вакунтхи. Шанкарачарйа, як найбільший гйані (втілення Шіви), визнав, що над матерією знаходиться Верховна Особистість Бога - Нараяна, Крішна. Отже, навіть гйана-мішра-бгакті може привести то розуміння різниці між душею та Наддушею: джіваатмою та Параматмою. Об-єкт медитації для йогів - це Наддуша у серці. Адвайта-ведантисти не знають різниці між душею та Наддушею, і хочуть стати єдиними з Брахманом. Але віддані, або гйана-мішра-бгакти знають, що душа та Наддуша - різні душі, особистості, хоча вони знаходяться у одному серці одного матеріального тіла з їх 8400000 видів. Отже, гйані пізнають різницю між матеріальною формою та духовною формою. У матеріальному світі - безліч матеріальних форм, створених Брахмою - різні матеріальні тіла, але у духовному світі є також вічні форми. Джерелом життя також має бути життя. Життя походить з життя. Отже, Усі джіваатми, душі - це межова енергія, татастха-шакті. Але Параматма, Наддуша, знаходиться над джіваатмами, душами. Після реалізації Параматми йогом, йде етап пізнання ПараБрахмана, точніше - Бгахавана. Крішна розуміється як Верховний Бог Особа, який поширює Себе як Баларама, котрий у свою чергу поширює Себе як Васудева, Прадйумна, Аніруддга та Санкаршана. З Санкаршани (котрий входить до чатурвйухи, що поширюється з Баларами) /виходить/ поширення Нараяна. Йоги, які медитували на Наддуша, Параматму у Сатйа-Йугу потрапляли на планети Вайкунтхи, де знаходиться чотирирукий Нараяна (Вішну). Але говориться у книгах Прабгупади, що "ми потрапили у цей матеріальний світ мільйони років тому". Отже, коли душа має матеріальні бажання, вона має небезпеку знову потрапити у матеріальний світ. І перше матеріальне тіло, яке отримує душа - це тіло Брахми. Після багатьох звільнень від матерії, кармі можуть стати гйані, і досконалими йогі, які не заздрять Вішну. Тоді починається бгакті. Брахма, як і Шіва має на 5 трансцендентних якостей більше, аніж джіваатма, душа. Нараяна має додатково 5 трансцендентния якостей, але у Кришни їх 64 у всій повноті. Отже, навіть Брахма - підпорядкований Вішну. Для творіння матеріального світу, Брахма медитує на Вішну, отже Брахма не є на одному рівні з Вішну, Нараяною, Крішною, і тим більше не вище за них. Імперсоналісти, які прагнуть звести Шіву, Брахму та Вішну у одну категорію роблять небезпечну помилку (духовне самогубство). Вони вважають, що Вішну, Брахма і Шіва - на одному рівні, і всі вони є породження безособистісного брахмана, отже хочуть злитися з ним. Але за їхніми ж словами, вони хочуть таким чином втратити свою особистість. Бгакти не вдаються до такого ризику, і чітко розуміють, що навіть у серці Брахми і Шіви - також Параматма, Наддуша (Вішну, Нараяна, Крішна). Той, хто помилково ставить Брахму на один рівень з Брахманом не може зрозуміти, що є два види Брахмалок - одна - це Сатйалока, обитель Брахма, інша - це Брахмалоках санатана - обитель Брахмана, Верховної Особистості Бога. [2]. Отже Брахман, Трансцендентна Абсолютна Істина, і Він має Свою вічну обитель - вічну Брахмалоку. Але вона відмінна від тимчасової Брахмалоки, яку більш правильно називати Сатйалокою. Для розуміння різниці між двома Брахмалоками, вживається слово санатана - "вічна" ("brahmalokaḥ — the spiritual planets; sanātanaḥ — eternal"): "This Brahmaloka is eternal, whereas the Satyaloka planetary system is not eternal. And to distinguish between the two, the adjective sanātana has been used in this case. According to Śrīla Jīva Gosvāmī, this Brahmaloka is the loka or abode of Brahman, or the Supreme Lord." (Śrīmad Bhāgavatam 2.5.39)