Бужинський Володимир Мар'янович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Бужинський
пол. Włodzimierz Burzyński
Народився 29 квітня 1900(1900-04-29)
Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 17 липня 1970(1970-07-17) (70 років)
Гливиці
Країна  Республіка Польща
Національність поляк
Діяльність науковець, інженер
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Заклад Львівська політехніка

CMNS: Бужинський Володимир Мар'янович у Вікісховищі

Володимир Мар'янович Бужинський (29 квітня 1900, м. Перемишль — 17 липня 1970, Гливиці) — польський вчений, професор Львівського політехнічного інституту.

З життєпису[ред. | ред. код]

Володимир Бужинський народився 29 квітня 1900 року в Перемишлі, у польській родині вчителя гімназії. У 1918 році закінчив гімназію імені Словацького в Перемишлі.

У 1919—1925 роках навчався на факультеті дорожнього і водного будівництва Львівської політехніки, який закінчив 1925 р. з дипломом інженера та відзнакою «відмінно».

У 1928 р. на цьому ж факультеті захистив дисертацію на тему: «Огляд гіпотез опору» і здобув ступінь доктора технічних наук.

З листопада 1928 р. по березень 1929 р. був у творчому відрядженні до університету в м. Геттінген, Німеччина та політехнічного інституту у Цюриху, Швейцарія.

З 1928 р. почав викладацьку роботу у Львівській політехніці з механіки і опору матеріалів.

З 1930 р. був призначений на посаду виконувача обов'язків професора.

У 1933 р. захистив габілітаційну роботу «Розкладання потенціалу пружності», отримав звання доцента в галузі механіки.

З 1934 р. — завідувач кафедри опору матеріалів, а 1938 р. виконував обов'язки декана енергомашинобудівного факультету.

1939 р. обраний членом Академії технічних наук у Варшаві. За радянської влади був призначений заступником директора інституту, одночасно залишаючись завідувати кафедрами опору матеріалів та гідромеханіки.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Бужинська-Валькович Ірина Станіславівна. Сини Мацей та Яцик.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Серед наукових здобутків 20 праць, підготував курс лекцій з технічної механіки і опору матеріалів.

Література та джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]