Бєлов Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бєлов.
Андрій Іванович Бєлов
рос. Андрей Иванович Белов
Народження 19 серпня 1917(1917-08-19)
Псков, Російська імперія[1]
Смерть 29 листопада 2001(2001-11-29) (84 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ війська зв'язку
Освіта Військова академія зв'язку імені С. М. Будьонного
Роки служби 1938–1992
Партія КПРС
Звання маршал роду військ
Командування Communication Troops of the Ministry of Defense of the Soviet Uniond
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Іранська операція
Німецько-радянська війна
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Кутузова II ступеня орден Суворова III ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності»
Ленінська премія Державна премія СРСР

Андрі́й Іва́нович Бєло́в (1917(1917) — 2001) — начальник військ зв'язку Збройних Сил СРСР з 1970 по 1987 рік, маршал військ зв'язку СРСР (1973).

Біографія[ред. | ред. код]

У РСЧА з 1938 року. Брав участь у радянсько-фінській війні 1939—1940 років.

У 1940 році закінчив Військову електротехнічну академію. З того ж року на посаді інженера з технічних засобів зв'язку бригади.

З 1942 року начальник зв'язку танкової бригади, начальник відділу зв'язку механічного корпусу.

Після німецько-радянської війни начальник зв'язку з'єднань, на викладацькій роботі у Військовій академії зв'язку.

У 1957—1960 роках — начальник військ зв'язку Туркестанського військового округу, у 1960—1968 роках — Ракетних військ стратегічного призначення.

З 1970 року начальник військ зв'язку міністерства оборони СРСР, з 1977 по 1987 рік — начальник зв'язку Збройних сил СРСР — заступник начальника Генштабу СРСР.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Военный энциклопедический словарь/ Пред. Гл. ред. комиссии С. Ф. Ахромеев. — М.: Воениздат, 1986. — 863 с. с ил. — С. 73 (рос.)
  • Нагородні листи А. І. Бєлова на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  1. ↑ Белов Андрей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бєлов_Андрій_Іванович&oldid=36061527