Псков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Псков
Pskovgfull.jpg Flag of Pskov (Pskov oblast).svg
Герб Пскова Прапор міста Псков
Розташування міста Псков
Розташування міста Псков
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Північно-Західний федеральний округ
Псковська область
Код ЗКАТУ: 58 401
Основні дані
Час заснування: 903
Населення 200 100
Площа 95,5 км²
Густота населення 2033 осіб/км²
Поштові індекси 180xxx
Телефонний код +7-8112
Географічні координати: 57°49′ пн. ш. 28°20′ сх. д. / 57.817° пн. ш. 28.333° сх. д. / 57.817; 28.333Координати: 57°49′ пн. ш. 28°20′ сх. д. / 57.817° пн. ш. 28.333° сх. д. / 57.817; 28.333
Влада
Веб-сторінка www.pskovgorod.ru
Псков
Довмонтове[1] місто

Пско́в (рос. Пско́в) — місто в Росії. Адмістративний центр Псковської області. Населення — 200,1 тис. осіб.

Історія[ред.ред. код]

Вперше згадується близько 903 року в «Повісті временних літ» як місто Новгородського князівства. У 10141036 роках був центром удільного Псковського князівства у складі Київської Русі. Протягом 10361136 років безпосередньо підпорядковувався Києву. У 11361348 роках знову перейшов під контроль Новгорода. 1348 року став столицею самостійного Псковського князівства, так званої «Псковської Республіки». 1510 року захоплений московитами і приєднаний до Великого князівства Московського.

У 15811582 рр під час Лівонської війни витримав піврічну облогу військами Стефана Баторія.

У 17771796 роках Псков був центром Псковського намісництва Російської імперії.

Під час ІІ Світової війни у Пскові було знищено 94% житлових будівель.

Культура[ред.ред. код]

Щороку в Пскові проходить близько 50 загальноміських святкувань. Найпопулярнішими серед жителів міста є: День міста, День вояцької слави, День Пушкінської поезії, Дні слов'янської культури та інші. У 2001-ому році в місті пройшов пісенний фестиваль, присвячений 90-річчю від початку святкування такого роду свят у Росії. Одним із головних культурних осередків став Міський культурний Центр. Тут працює 26 творчих народних колективів та інших угрупувань.

У місті діє планетарій. Відомий також Академічний театр Драми ім. О. С. Пушкіна.

Архітектурні пам'ятки і сакральні споруди[ред.ред. код]

Собор Мирожського монастиря
Церква Климента Папи Римського
Успенська церква з Пароменья
Церква Дмитра на Полі
Церква Миколи з Усохи

Псков є одним із тих міст Росії, які найкраще зберегли свою історичну архітектурну спадщину. У Пскові є кремль — Кром, залишки оборонних стін міського посаду, кілька десятків середньовічних храмів та численні муровані палатні будинки XVII ст., які дуже рідкісні для російських міст того часу.

Історичний центр міста поділяється на Кремль, Довмонтове місто, Город, Запсковьє та Завеличьє.

  • Псковський кремль. Стіни та вежі збудовані у XIVXVII ст. У подальшому сильно поруйновані часом, за радянської доби вони реконструйовані. Збереглись Троїцький кафедральний собор (16821699 р., на місці храмів XIIXIV ст., 20-метровий іконостас 1699 р.), соборна дзвінниця (XIX ст., класицизм), громадянські будівлі XVIIXIX ст.
  • Довмонтове місто. Примикає до кремля. Обнесене стінами XIVXVII ст. У Довмонтовому місті знаходяться рештки 10 храмів XIIXVII ст., які були знищені часом.
  • Город. Численні пам'ятки архітектури. Тут є збережені храми:
    • Церква Михаїла з Городця. 1339 р., верхні частини і шатрова дзвіниця — 16941695 рр.
    • Церква Василя Великого з Горки. 14111413 рр., з пізнішими прибудовами.
    • Церква Миколи Чудотворця з Усохи. 1535 р.
    • Смоленська церква. 16831685 рр. Постраждала у війну, нині у спотвореному вигляді.
    • Церква Петра і Павла з Буя. 1540 р.
    • Церква Миколи Чудотворця від Торгу. 1676 р.
    • Церква Покрови від Торгу. 1590 р., верхи — XVIII ст.
    • Церква Анастасії Римлянки в Кузнєцах. 1539 р., прибудови.
    • Церква Вознесіння Нововознесенського монастиря. XVIXVII ст.
    • Церква Вознесіння Старовознесенського монастиря на Полонищі. Середина XVI ст., реставрована після війни.
    • П'ятидесятницька церква. Середина XVI ст., перебудована у XIX ст.
    • Церква Георгія со Ввозу. 1494 р.
    • Церква Якима і Анни. 1544 р.
    • Церква Покрови та Різдва Богородиці від Пролома. Подвійний храм кінця XVI ст. Реконструйована у первісних формах за радянських часів.
    • Церква Сергія Радонезького із Залужжя. 1588 р. Постраждала у війну, нині у жалюгідному становищі.
  • Запсковьє. Колишній посад. Велика кількість пам'яток, у тому числі:
    • Козьмодемьянська церква з Примостя. 14621463, 1507 рр.
    • Церква Богоявлення із Запсковья. 14941495 рр. Приділи — новітня реконструкція.
    • Церква Іллі Пророка Іллінського монастиря. 1671 р.
    • Воскресенська церква зі Званини (зі Стадища). 1532 р., XVII ст.
    • Церква Варлаама Хутинського. 1495 р.
    • Церква Спаса Нерукотворного зі Жабиної Ловиці. XVIXVII ст., перебудова 1850-х рр.
    • Козьмодемьянська церква з Грем'ячої Гори. 1540 р., перебудовувалась.
  • Завеличьє. Колишній посадський район на протилежному від кремля березі Великої.
    • Успенська церква з Пароменья. 1521 р., прибудови XVII ст.
    • Мирожський монастир. Архітектурний комплекс XIIXIX ст. Найбільшу історичну цінність мають Спасо-Преображенський собор (перша половина XII ст., споруда домонгольської доби, його фресковий ансамбль створений одночасно з храмом) та Стефанівська церква (кінець XVII ст.)
    • Церква Климента Папи Римського Климентівського монастиря. Межа XVXVI ст.
    • Церква Миколи Чудотворця Каменноградського. Кінець XV ст.
    • Церква Жінок-Мироносиць. 1546 р.
    • Собор Різдва Івана Предтечі Іванівського монастиря. Перша половина XII ст., пам'ятка домонгольської архітектури.
  • Після входження до міської території колишніх сіл-слобод, у межах Пскова опинились також і інші архітектурні споруди:
    • Комплекс Снетогорського монастиря. Заснований у XIII ст. Споруди XIVXIX ст. У соборі Різдва Богородиці (13101313 рр.) — фрески початку XIV ст.
    • Церква Петра і Павла Сіроткіна монастиря. Кінець XV ст, із пізнішими прибудовами.
    • Церква Івана Богослова на Мишариній Горі. 1547 р., кінець XVII ст.
    • Костянтино-Єленинська церква. XVI ст., із пізнішими прибудовами.
    • Церква Дмитра Солунського Дмитровського монастиря на Полі. 1543 р.,із пізнішими прибудовами.
    • Церква Варвари. Дерев'яна, клітська. 1618 р., перебудовувалась.
    • Церква Олексія на Полі. 1543 р., перебудована наприкінці XVIII ст.
    • Церква Миколи Чудотворця в Любятові. 1569 р., сильно перебудована на початку XIX ст.

Пам'ятки околиць Пскова[ред.ред. код]

З часів Псковської республіки біля міста існували численні погости — невеликі селища. Дуже значних втрат місцевій спадщині принесла війна. У 19411944 рр. деякі історичні споруди були знищені гітлеровцями.

До нашого часу дійшли численні цінні пам'ятки архітектури, деяки із яких відносяться ще до самостійності Пскова:

  • Болотово. Церква Покрови погоста Знахліци. Середина XV ст., із пізнішими прибудовами.
  • остров Белов. Петропавлівська церква. XVIXIX ст.
  • Відєлєбьє. Церква Миколи у Відєлебьє. Середина XVI ст., із пізнішими прибудовами.
  • Вибути. Церква Іллі Пророка. Друга половина XV ст., дзвіниця — кінця XVI ст.
  • Єлизарово. Спасо-Єлизаровський монастир. Заснований у 1425 р. В монастирі подвизався старець Філофей — засновник концепції «Москва — третій Рим». Центр ансамбля — величний собор Трьох Святителів (1570-і рр., із пізнішими прибудовами)
  • Крипецьке. Іоанно-Богословський Крипецький монастир, заснований у 1485 р. Собор Іоанна Богослова (1557 р.) та стовповидний храм Успіння (початок XVII ст.)
  • Кусва. Церква Міни Мученика. XVII ст., дуже руїнована часом.
  • Мельотово. Церква Успіння. 14611462 рр. Залишки первісних фресок.
  • Пісковичі. Церква Матфея Апостола. 1699 р. Дуже рідкісний взірець наришкінського стилю на псковській землі. Іконостас початку XVIII ст.
  • остров Заліта. Церква Миколи. 1792 р.
  • Федорівщина. Георгіївська церква в Камно. Друга половина XV ст., дуже перебудована у XVIII ст.
  • Устьє. Церква Миколи з Устя. 1472 р. У храмі зупинялась Зоя Палеолог під час подорожі до Москви на одруження із Іваном III.

Визначні особистості[ред.ред. код]

Пам'ятник княгині Ользі[2].

Міста-побратими[ред.ред. код]

Міста, які уклали договір про співпрацю з Псковом:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Довмонт - литовський князь, що на запрошення псковичів, правив містом.
  2. За місцевою легендою, київська княгиня Ольга була родом зі Пскова. Поруч із нею - її онук Володимир. На п'єдесталі пам'ятника постаті усіх псковських святих.

Посилання[ред.ред. код]