Вакцини проти холери
| ? | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | ? |
| Код ATC | ? |
| PubChem | ? |
| Хімічні дані | |
| Формула | ? |
| Мол. маса | ? |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
C(США) |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | ? |
Вакцини проти холери — вакцини, які ефективно запобігають зараженню холерою.[1] Ефективність вакцин складає 85 % протягом перших шести місяців і 50–60 % протягом першого року.[1][2][3] Після двох років ефективність складає менше 50 %. Коли значна частина населення (> 90 %) вакцинована відбувається створення напруженого колективного імунітету, що не дає змоги відбутися епідемічному поширенню хвороби. Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує використовувати вакцину в поєднанні з іншими заходами проти холери серед осіб з високим ризиком захворювання. Як правило, рекомендують пероральний прийом двох або трьох доз.[1] Ін'єкційна форма також доступна в деяких районах світу, але її на сьогодні практично не використовують.[2][1]
Безпечність[ред. | ред. код]
Обидва доступні різновиди пероральної вакцини, як правило, безпечні. Вони можуть спричинити помірний біль в животі або пронос. Вакцину можна приймати вагітним жінкам та особам зі з порушеннями імунної системи. Вакцини ліцензовані для використання в більш ніж 60 країнах світу. В країнах, де хвороба є поширеною, використання вакцин є економічно ефективним.[1]
При проведенні вакцинації необхідно охопити вразливі групи населення, які живуть у районах високого ризику. Вакцинація не повинна в ніякому разі перешкоджати проведенню інших заходів з профілактики епідемій холери. ВООЗ ніколи не рекомендувала використання ін'єкційної протихолерної вакцини через її низьку захисну ефективність і частий розвиток тяжких побічних реакцій. На сьогодні жодна країна світу не вимагає для в'їзду на свою територію свідоцтво про протихолерну вакцинацію.
Суспільство і культура[ред. | ред. код]
Перші вакцини проти холери було розроблено наприкінці ХІХ сторіччя. Це були перші вакцини, розроблені в лабораторії, які набули широкого використання[4]. Пероральні вакцини вперше було представлено в 1990-х роках[1]. Вакцина входить до Переліку основних лікарських засобів ВООЗ, який містить перерахування найбільш важливих ліків у базовій системі охорони здоров'я[5]. Вартість імунізації проти холери становить від 0,1 до 4,0 доларів США[6].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Cholera vaccines: WHO position paper (PDF). Weekly epidemiological record. 13 (85): 117—128. 26 березня 2010. PMID 20349546. Архів оригіналу (PDF) за 13 квітня 2015. Процитовано 27 квітня 2016.
- ↑ а б Graves PM, Deeks JJ, Demicheli V, Jefferson T (2010). Vaccines for preventing cholera: killed whole cell or other subunit vaccines (injected). Cochrane Database Syst Rev (8): CD000974. doi:10.1002/14651858.CD000974.pub2. PMID 20687062.
- ↑ Sinclair D, Abba K, Zaman K, Qadri F, Graves PM (2011). Oral vaccines for preventing cholera. Cochrane Database Syst Rev (3): CD008603. doi:10.1002/14651858.CD008603.pub2. PMID 21412922.
- ↑ Stanberry, Lawrence R. (2009). Vaccines for biodefense and emerging and neglected diseases (вид. 1). Amsterdam: Academic. с. 870. ISBN 9780080919027. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 27 квітня 2016.
- ↑ WHO Model List of EssentialMedicines (PDF). World Health Organization. October 2013. Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2016. Процитовано 22 квітня 2014.
- ↑ Martin, S; Lopez, AL; Bellos, A; Deen, J; Ali, M; Alberti, K; Anh, DD; Costa, A; Grais, RF; Legros, D; Luquero, FJ; Ghai, MB; Perea, W; Sack, DA (1 грудня 2014). Post-licensure deployment of oral cholera vaccines: a systematic review. Bulletin of the World Health Organization. 92 (12): 881—93. PMID 25552772.
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |