Видиборська колонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
колонія Видиборська
Країна Російська імперія
 УНР
 УРСРСРСР СРСР
Область Київська губернія
Малинська округа
Коростенська округа
Волинська округа
Район/міськрада Радомисльський повіт
Потіївський район
Громада Горбулівська волость
Потіївська волость
Видиборська сільська рада
Основні дані
Населення 85 (1924)
Зняте з обліку до 1 жовтня 1941 року
Географічні дані
Географічні координати
Найближча залізнична станція Житомир

Видиборська колонія (хутір Єврейський Видибор, Єврейський Видибір, рос. Колония Выдыборская, пол. Wydyborska) — колишня колонія у Горбулівській і Потіївській волостях Радомисльського повіту Київської губернії та Видиборській сільській раді Потіївського району Малинської, Коростенської і Волинської округ.

Населення[ред. | ред. код]

За довідником 1885 року в селі мешкало 113 осіб[1].

Наприкінці 19 століття в колонії проживало 140 осіб, з них 65 чоловіків та 75 жінок, дворів — 13[2], або 153 мешканці, дворів — 13[3], у 1924 році — 85 осіб (з перевагою населення єврейської національности), дворів — 20[4].

Історія[ред. | ред. код]

За довідником 1885 року — колонія євреїв-хліборобів у Горбулівській волості Радомисльського повіту Київської губернії, біля с. Видибор. Були молитвений дім, 2 шкірзаводи[1].

Наприкінці 19 століття — єврейська колонія (казенна) Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії, біля села Видибор. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станція — 25 верст, до найближчої залізничної станції Житомир — 35 верст, поштової земської станції в Облітках — 18 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У колонії числилося 24 десятини землі. Господарювали євреї-колоністи, господарство вели за трипільною системою. Були синагога, гуральня, вітряк, маслобійня, 3 шкірзаводи. Пожежний обоз складався з 1 бочки та 2 багрів[2][3].

У 1923 році увійшла до складу новоствореної Видиборської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи.

Знята з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 167. (рос. дореф.)
  2. а б 9. Кол. Выдыборская // Список населенных мест Киевской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1183-1184. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 12 листопада 2023.
  3. а б Wydyborska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 705. (пол.)
  4. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 42. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 12 листопада 2023.
  5. Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України. Житомир: «Волинь», 2007. с. 227. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 12 листопада 2023.