Виноградний Сад (археологічна пам'ятка)
| Виноградний Сад | ||||
|---|---|---|---|---|
| 47°45′36″ пн. ш. 31°10′20″ сх. д. / 47.76000° пн. ш. 31.17222° сх. д.Координати: 47°45′36″ пн. ш. 31°10′20″ сх. д. / 47.76000° пн. ш. 31.17222° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | село Виноградний Сад, Доманівський район, Миколаївська область | |||
| Тип | археологічна пам'ятка | |||
| Тип будівлі | Поселення | |||
| Дата заснування | 15-13 ст. до н. е. | |||
|
Основні дати: Досліджене у 1982-1994 рр.. | ||||
| Стан | затоплене | |||
  Виноградний Сад Виноградний Сад (Україна) | ||||
 | ||||
Виноградний Сад або Виноградний Сад 1 — археологічна пам'ятка — поселення 15-13 ст. до н. е.
Розташування[ред. | ред. код]
Пам'ятка розташована біля села Виноградний Сад Доманівського району Миколаївської області, в заплаві правого берега річки Південний Буг.
Історичний період[ред. | ред. код]
Належить до поселень сабатинівської культури пізнього періоду бронзової доби. Українські дослідники ототожнюють його з «містом людей кімерійських», що згадується в Північному Причорномор'ї Гомером у поемі «Одіссея».[1]
Дослідження[ред. | ред. код]
Дослідження проводились у 1982–1994 рр.. Миколаївською археологічною експедицією НАН України.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Відкрито понад 10 тис. м2 площі із залишками скам'янілих основ стін жител та господарських будівель з великою кількістю кам'яних, кістяних, бронзових знарядь праці, глиняного посуду, залишками тварин та риб. Знайдені також зернотертки. В центрі поселення вперше виявлено унікальний раніше невідомий науці комплекс площею більше 250 м² для підсушування та зберігання зернових запасів. Глинобитний майданчик і наземні глинобитні будівлі на ньому обладнано спеціальними печами. Підлога цих приміщень щільно утрамбована та обпалена для міцності. У районі печей виявлено безліч обвуглених зернівок. Це може свідчити про те, що тут було громадське сховище, продукція землеробства заготовлялася не лише для внутрішнього споживання, а й для торговельного обміну.[2] У південній частині поселення була кузня, а в кожній оселі збереглися робочі місця майстрів з відповідними знаряддями праці для виготовлення шкіряних виробів, кістяних знарядь, зброї, тари, засобів транспорту, частина яких ішла на обмін. Усе це вказує на значну роль ремесел у землеробсько-скотарському (за допоміжної ролі рибальства) господарстві мешканців поселення. Планіграфія поселення, його компактна забудова, знахідки ремесла і торгівлі дають змогу вбачати в ньому найдавніші риси протоміста. Розташоване нижче Гардівського порогу на річці Південний Буг, разом з поселеннями Бузьке і Кременчук (за назвами сіл Вознесенського району Миколаївської області), що на лівому березі, контролювали як риболовецькі угіддя, так і прадавній водний шлях по річці Південний Буг і один з широтних суходільних шляхів.
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Разом з розташованою поруч пам'яткою доби середньої бронзи, поселенням, що належить до катакомбної культури «Виноградний Сад 2», поселення «Виноградний Сад 1» майже повністю затоплене внаслідок добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища.[3]
Охоронний статус[ред. | ред. код]
27 грудня 2001 року пам'ятка Виноградний Сад постановою Кабінету міністрів України була занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України національного значення.[4] До нового реєстру, затвердженного Кабінетом міністрів України 3 вересня 2009 р., пам'ятка Виноградний Сад вже не потрапила.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [[Тереножкін Олексій Іванович |Тереножкин А. И.]] Киммерийцы. К., 1976; [[Черняков Іван Тихонович|Черняков И. Т.]] «Город людей киммерийских» Гомера в археологических реалиях Северного Причерноморья. В кн.: Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья: Тезисы докладов областной конференции, посвященной 90-летию со дня рождения профессора Б.Н. Гракова. Запорожье, 1989. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 12 квітня 2013.
- ↑ «Історія, якої можна торкнутися — з глибини віків» // Офіційний сайт [[Південноукраїнська АЕС|Південноукраїнської АЕС]], червень 2011. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 9 квітня 2013.
- ↑ Висновки громадської екологічної експертизи ситуації, що склалася внаслідок добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища вище НПР — 8 м.; стор. 16 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2016. Процитовано 9 квітня 2013.
- ↑ Кабінет міністрів України. Постанова від 27 грудня 2001 р. N 1761. Київ. «Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 квітня 2013.
- ↑ Кабінет міністрів України. Постанова від 3 вересня 2009 р. N 928. Київ. «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 9 квітня 2013.
Література[ред. | ред. код]
- Шарафутдинова И. Н., Балушкин А. М. Поселение Виноградный Сад и проблемы сабатиновской культуры. В кн.: Сабатиновская и срубная культуры: проблемы взаимосвязей Востока и Запада в эпоху поздней бронзы. Киев — Николаев — Южноукраинск, 1997.
Джерела[ред. | ред. код]
- I. М. Шарафутдінова. Виноградний Сад [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 511. — ISBN 966-00-0734-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- І. М. Шарафутдінова. Виноградний Сад [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Матвієнко Л. В. Сабатинівські поселення Степового Побужжя в цивілізаційному просторі (економічний аспект)[недоступне посилання з червня 2019]
- Кирило Горбенко (Миколаїв). Археологічні дослідження пам'яток пізньої бронзової доби в регіоні Степового Побужжя[недоступне посилання з червня 2019]
- «Цінні розкопи vs будівництво» // Українська правда, 09.12.2009 [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.]