Височани
Село
.JPG) Координати 49°27′00″ пн. ш. 22°10′00″ сх. д. / 49.4500000000277779577118054° пн. ш. 22.16667000002777854206° сх. д.Координати: 49°27′00″ пн. ш. 22°10′00″ сх. д. / 49.4500000000277779577118054° пн. ш. 22.16667000002777854206° сх. д.
|
Височани (пол. Wysoczany) — лемківське село в Польщі, у гміні Команча Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 135 осіб (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Розташоване в південно-східній частині Польщі, у східній частині Низьких Бескидів на берегах річки Ослава — лівої притоки Сяну. Знаходиться за 4 км (доїзд повітовою дорогою № 2229R) від воєводської дороги № 889, що проходить з Синяви через Буківсько до Щавного. Через село проходить залізниця № 107 з Нового Загір'я до Лупкова і Словаччини і є перестанок Височани.
Історія[ред. | ред. код]
Село закріпачене в 1539 р. Миколою Гербуртом, з 1635 р. — на волоському праві. До 1772 р. належало до Сяноцької землі Руського воєводства. З 1772 р. належало до ліського циркулу Королівства Галичини та Володимирії, потім — до сяноцького.
В 1810 р. збудовано дерев'яну церкву Преп. Мат. Параскеви, ремонтовану в 1910 р. і зруйновану восени 1944 р. Була дочірньою греко-католицькою церквою парохії Полонна Буківського деканату, до якої належали також Кожушне і Кам'яне. Метричні книги велися з 1784 р.
В 1880 р. було 81 будинків і 557 жителів (переважно українців-грекокатоликів).
Від листопада 1918 р. до січня 1919 р. входило до Команчанської республіки.
У міжвоєнний період відкрили читальню Просвіти. До Височан приєднали село Кожушне.
В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 690 жителів села — 670 українців, 10 поляків і 10 євреїв[2].
Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР, решту під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі[3], на їх місце заселили поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Сучасність[ред. | ред. код]
Наявний з 1950-х років кар'єр з видобутку пісковику.
Зберігся цвинтар від 1512 р.
В 1994 р. вимурувано греко-католицьку церкву святої Параскеви.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 67 | 16 | 44 | 7 |
| Жінки | 68 | 18 | 44 | 6 |
| Разом | 135 | 34 | 88 | 13 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Височани
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 76.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 2 вересня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 8-9 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Wysoczany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 122. (пол.) (пол.)
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |