Вулиця Скидана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Скидана
Львів
Вулиця Скидана
Вулиця Скидана
Вулиця Скидана
Місцевість Підзамче
Район Шевченківський
Назва на честь Карпа Скидана
Колишні назви
Святої Кінґи бічна, Кінґа-Небенґассе, Святої Кінги бічна, Савіної бічна
польського періоду (польською) Świętej Kingi boczna
радянського періоду (українською) Святої Кінги бічна, Савіної бічна
радянського періоду (російською) Святой Кинги боковая, Савиной боковая
Загальні відомості
Протяжність 135 м
Координати початку 49°51′15″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.8543472° пн. ш. 24.0360111° сх. д. / 49.8543472; 24.0360111Координати: 49°51′15″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.8543472° пн. ш. 24.0360111° сх. д. / 49.8543472; 24.0360111
Координати кінця 49°51′17″ пн. ш. 24°02′15″ сх. д. / 49.8549694° пн. ш. 24.0375139° сх. д. / 49.8549694; 24.0375139
поштові індекси 79019[1]
Транспорт
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 4, 6[2]
Навчальні заклади Львівська середня загальноосвітня школа І—III ступенів № 20
Поштові відділення ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1]
Забудова сецесія, конструктивізм[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Скидана у Вікісховищі

Ву́лиця Скидана — невеличка вулиця у Шевченківському районі Львова, у місцевості Підзамче, що сполучає вулиці Остряниці та Донецьку.

Історі та назва[ред. | ред. код]

Вулиця утворилася на початку 1920-х років та мала назву Святої Кінґи бічна, на честь Кунегунди Угорської (Святої Кінґи) — принцеси, дочки угорського короля Бели IV, католицької святої. На часі німецької окупації, 1941-1944 роки — Кінґа-Небенґассе. 1944 року вулиці повернена передвоєнна назва  — Святої Кінґи бічна. 1946 року отримала назву — вулиця Савіної бічна, на честь російської акторки Марії Савіної[4]. Сучасна назва — вулиця Скидана, на пошану полковника запорізьких нереєстрових козаків Карпа Скидана[5].

Забудова[ред. | ред. код]

В забудові вулиці Карпа Скидана присутні сецесія, конструктивізм[3].

№ 18 — будівля львівської середньої загальноосвітньої школи І—III ступенів № 20, споруджена 1898 року за проєктом архітектора Міхала Лужецького у неоренесансному стилі для міської народної школи імені Святого Мартина[6]. У 1940 році приміщення займала неповна середня школа № 57 міськвідділу народної освіти[7]. По війні, від 1946 року в приміщенні містилося дві школи — неповні середні школи № 20 (з російською мовою навчання) та № 22 (з українською мовою навчання) міськвідділу народної освіти[8], а неповна середня школа № 57 того ж року переїхала до будинку на вулиці Декабристів, 6 (нині вулиця Жовківська)[9]. У 1958 році середня школа № 22 отримала нове приміщення на вулиці Хімічній, 7[10]. Відтоді школа № 20 займає усю будівлю. До 1990 року навчання у школі здійснювалося лише російською мовою, але від 1990 року поступово школа перейшла на українську мову викладання предметів[11]. Від 1994 року у школі діє спортивний клуб кіокушинкай карате «Канку». З клубу за всю історію існування вийшло 3 майстри спорту міжнародного класу, 9 майстрів спорту, та 21 кандидат в майстри спорту[12].

Пам'ятні, меморіальні та інформаційні таблиці[ред. | ред. код]

На західному фасаді школи, що виходить на вулицю Остряниці, на рівні вікон другого поверху збереглася таблиця з написом, який сповіщає що це будівля колишньої міської народної школи імені Святого Мартина (пол. Szkoła ludowa miejska imienia Św. Marcina) над таблицею, на рівні вікон третього поверху, розташоване архітектурне зображення герба м. Львова[3].

Події[ред. | ред. код]

6—7 вересня 2014 року на території львівської середньої загальноосвітньої школи І—III ступенів № 20 пройшов «Фестиваль сусідів на Підзамчі», в рамках якого відбулися наступні події: «сусідські частування», «сусідський обмін», показ анімаційних та художніх короткометражних фільмів про сусідство від Міжнародного кінофестивалю «Cinema Perpetuum Mobile» (Мінськ, Білорусь), екскурсії по Підзамчу, майстер-класи, благодійний ярмарок, музичні виступи гуртів Lemko Bluegrass Band, Оленки, Хатнєграння, Cherry Band, Перекоти Поле, Bahato Lis, Joshua Pratt Band, Марія Копитчак та «Оркестру почувань»[13][14][15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Міське відділення поштового зв'язку. Львів—19. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 26 листопада 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 484.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 56.
  5. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 118.
  6. Ю. О. Бірюльов Лужецький Міхал // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  7. Історія ліцею № 57 імені Короля Данила. school57.lviv.sch.in.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 29 грудня 2021.
  8. Львов: справочник, 1949, с. 121.
  9. Львов: справочник, 1949, с. 122.
  10. Історія ЛСЗОШ № 22 імені Василя Стефаника. school22.lviv.sch.in.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 29 грудня 2021.
  11. ЛСЗОШ № 20. Історична довідка. school20.lviv.sch.in.ua. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 29 грудня 2021.
  12. Офіційний сайт спортивного клубу кіокушинкай карате «КАНКУ». kanku.org.ua. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  13. Олександра Чернова (10 вересня 2014). Родичі важливі, а сусіди ближчі. day.kyiv.ua. День. Процитовано 22 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. Роман Ганкевич (4 вересня 2014). Мешканці Підзамче організували власний «Фестиваль сусідів». zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 22 січня 2023.
  15. Фестиваль сусідів на Підзамчі. zbruc.eu. Zbruč. Процитовано 22 січня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]