Військове міністерство Австро-Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військове міністерство Австро-Угорщини
нім. k.u.k. Kriegsministerium

Колишній будинок Військового міністерства та Генерального штабу Австро-Угорщини в 1913–1918 рр. у Відні
Загальна інформація
Країна Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Дата створення 21 грудня 1867
Дата скасування 1 листопада 1918
Керівництво діяльністю здійснює Верховний Головнокомандувач Збройних сил Австро-Угорщини
Штаб-квартира м. Відень, вул. Штубенрінг, 1
48°12′34″ пн. ш. 16°23′00″ сх. д. / 48.209583° пн. ш. 16.383361° сх. д. / 48.209583; 16.383361
Міністр Рудольф фон Штайнштеттен (1918)
Підвідомчі органи Військово-морські сили Австро-Угорщини
Мапа

Імператорсько-королівське військове міністерство Австро-Угорщини (нім. k.u.k. Kriegsministerium) ― з 1867 по 1918 рр. головне відомство адміністративного управління і забезпечення діяльності Збройних сил Австро-Угорщини. До 1911 р. мало назву Військове міністерство імперії (нім. Reichskriegsministerium), в 1911–1918 рр. ― Імператорсько-королівське військове міністерство (нім. k.u.k. Kriegsministerium).

Історія[ред. | ред. код]

Загалом, військові міністри не мали особливої ​​політичної ваги в імперії, оскільки в сухопутних військах та на флоті переважно керував Верховний головнокомандувач (імператор), якому допомагав начальник штабу. Це призводило до застою та застарілості управління військами в останніх десятиліттях ХІХ століття.

Структура[ред. | ред. код]

Військове міністерство очолював Військовий міністр (нім. k.u.k. Kriegsminister), він підпорядковувався Головнокомандувачу Збройних сил Австро-Угорщини[1], призначався та звільнювався імператором — Верховним головнокомандувачем Збройних сил Австро-Угорщини.[2]

Військовому міністерству не підпорядковувалися:

  • Угорський королівський гонвед (угор. Magyar Királyi Honvédség) ― підпорядковувався уряду Транслейтанії;
  • Австрійський імператорський ландвер (нім. kaiserlich-königliche Landwehr) ― підпорядковувався Міністерству оборони.

Військове міністерство складалося з кількох спеціалізованих відділів, допоміжних органів військового міністра та морської секції.

Структура міністерства станом на липень 1914 р.
Військовий міністр ― фельдцейхмейстер Олександр фон Кробатін
Ад'ютанти: оберстлейтенант Генерального штабу Драгутін Чобан,

майор 7-го гусарського полку Ладіслав Дері де Йоббаза

Департаменти Керівник Відділення Спрямування, функції Керівник
Канцелярія Генерал-майор

К. ф. Адлерхорст

Прийомна Й. ф. Кроненвальд
Експедиція Й. Льодерер
Реєстратура Р. ф. Клар
Бухгалтерія І. Бернер
Департамент кадрів Фельдмаршал-лейтенант

А. ф. Форагаш

1-й Офіцерське К. Герабек
2.W Унтер-офіцерське К. Цапп
2.St. Призовне Й. ф. Рупрехт
Управління кавалерією Фельдмаршал-лейтенант

Артур Арц фон Штрауссенбург

3-є Кавалерія і гужові

перевезення

А. Новотни
3.R Кінний склад Тамасі фон

Фогарас Арпад

Управління військовою

освітою

6-е Навчальні заклади Г. Лейдль
Департамент військової

юстиції

4-й Слідство
4.I Прокуратура Й. Кьолер
4.II Суди К. Машка
Управління інженерними

військами

Фельдмаршал-лейтенант

Л. ф. Понтемальгера

5-й Інженерія Г. Домашнян
5 Е. В. Залізнична дорога І. Штрауб
5 Т. В. Зв'язок А. Новотни
5.M. Авто-, авіачастини О. ф. Прагенау
8-й Військове будівництво Г. Штовассер
8.H.B. Інженерний склад В. Дзюбінскі
Управління артилерією 7-й Артилерія А. де Надь-Сітке
7.P Боєприпаси Е. ф. Бенфельд
Інтендатське управління Фельдмаршал-лейтенант

Л. Яржебецькі

9-е Соціальне забезпечення Й. Льобль
10-е Статистика Е. ф. Штайніц
11-е Інтендантське В. Ханаузек
11.E Житлове Ф. Фірбас
12-е Провіант І. Шуберт
13-е Речове А. Сейпка
14-е Медслужба Ф. Бек
15-е Ревізія Г. Варта
15.B. Бюджет Й. Андерка
Морська секція Адмірал Антон Гаус

Допоміжні органи військового міністра[ред. | ред. код]

Генеральний штаб ЗС Австро–Угорщини[ред. | ред. код]

Генеральний штаб, офіційно включений до допоміжних органів військового міністра, зміг приймати самостійні рішення в останні десятиліття ХІХ століття, особливо під час Першої світової війни. Начальник штабу мав право особисто звітувати перед імператором. Коли на початку війни в 1914 році було сформовано Ставку верховного командування армії, до складу якого належав Генеральний штаб, Франц Йосиф I доручив Головнокомандувачу Збройними силами ерцгерцогу Фрідріху дозволити Начальнику штабу Конраду працювати і приймати рішення в значній мірі самостійно.

(Відень, 1 округ, вул. Штубенрінг, 1 ― Будівля Військового міністерства та Генштабу)

  • Начальник Генерального штабу: генерал піхоти Франц Конрад фон Гетцендорф;
  • Заступник начальника Генерального штабу: фельдмаршал-лейтенант Франц Гефер фон Фельдштурм;
  • Начальник офісу управління (нім. Chef des Direktionsbureaus): полковник Фердинанд фон Кальтенборн;
  • Начальник оперативного відділу (нім. Chef des Operationsbureaus): полковник Йозеф Мецгер;
  • Начальник інструкторського бюро (нім. Chef des Instruktionsbureaus): полковник Карл Соос з Бадока;
  • Начальник Державного бюро описів (нім. Chef des Landesbeschreibungsbureaus): полковник Хюго Шмід;
  • Начальник Управління військової розвідки (нім. Chef des Evidenzbureaus): полковник Август Урбанський фон Остримеч;
  • Начальник залізничного бюро (нім. Chef des Eisenbahnbureaus): полковник Йоган Штрауф;
  • Начальник відділу зв'язку (нім. Chef des Telegraphenbureaus): полковник Рудольф Шамшула.

Військові міністри[ред. | ред. код]

№ Звання / титул Ім'я Портрет Роки

на посаді

Військові міністри Австро-Угорської імперії
(1867–1918 рр.)
1 Фельдмаршал-лейтенант
 Франц фон Йон
(1815—1876) 		1867–1868
2 Фельдцейхмейстер
 Франц Кун

фон Куненфельд(1817—1896)

1868–1874
3 Фельдцейхмейстер
 Олександр фон Коллер
(1813—1890) 		1874–1876
4 Фельдцейхмейстер
 Артур Максиміліан

фон Біландт-Рейдт(1821—1891)

1876–1888
5 Фельдцейхмейстер
 Фердинанд фон Бауер
(1825—1893) 		1888–1893
6 Фельдцейхмейстер
 Рудольф фон Меркль
(1831—1911) 		1893
7 Фельдмаршал-лейтенант
 Едмунд фон Крігхаммер
(1832—1906) 		1893–1902
8 Фельдцейхмейстер
 Генріх фон Пітрайх
(1841—1920) 		1902–1906
9 Фельдмаршал-лейтенант
 Франц фон Шьонайх

(1844—1916)

1906–1911
10 Фельдцейхмейстер
 Моріц фон Ауффенберг

(1852—1928)

1911–1912
11 Фельдцейхмейстер
 Олександр фон Кробатін

(1849—1933)

1912–1917
12 Генерал-полковник

Рудольф Штьогер-Штайнер

фон Штайнштеттен

(1861—1921)

1918

Штаб-квартира[ред. | ред. код]

У 1867–1912 рр. Військове міністерство Австро-Угорської імперії розташовувалося в 1-му окрузі Відня, пл. Ам-Хоф, буд. № 2. У зв'язку з розширенням апарату Сухопутних військ, до кінця XIX ст. значна частина співробітників Міністерства розташовувалася в орендованих міських приміщеннях[3], і на початку 1900–х рр. було розпочато будівництво нової будівлі в районі колишніх міських воріт Штубен на кільцевої магістралі Рінгштрассе (сектор кільця Штубенрінг (нім. Stubenring)), куди переїхав в 1913 р. практично весь апарат Міністерства. На площі перед будівлею був встановлений пам'ятник маршалу Радецькому.

Джерела[ред. | ред. код]

Будівля Військової ради Австрійської імперії (до 1848 р.) і Військового міністерства (до 1913 р.). Відень, пл. Ам-Хоф, буд. № 2.
  • k.u.k. Kriegsministerium (Hrsg.): Seidels kleines Armeeschema. Dislokation und Einteilung des k.u.k Heeres, der k.u.k. Kriegsmarine, der k.k. Landwehr und der k.u. Landwehr. Seidel & Sohn, Wien, Nr. 76, 1914.(нім.)
  • Walter Wagner: Geschichte des k.k. Kriegsministeriums. 2 Bände, Böhlau, Wien u.a. 1966/71. (нім.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Allerhöchster Oberbefehl — Seine Majestät der Kaiser und König — Franz Joseph I. So die offizielle Bezeichnung des Oberbefehlshabers bis 1916 (нім.)
  2. ↑ ANNO, Neue Freie Presse, 1913-05-31, Seite 8. anno.onb.ac.at. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  3. ↑ ANNO, Neue Freie Presse, 1913-05-31, Seite 8. anno.onb.ac.at. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Військове_міністерство_Австро-Угорщини&oldid=37140692