Віктор Орта
| Віктор Орта Victor Horta |
|
 Віктор Орта, 1900 |
|
| Громадянство | .svg){kind=small} Бельгія |
|---|---|
| Дата народження | 6 січня 1861 року |
| Місце народження | Гент, Бельгія |
| Дата смерті | 9 вересня 1947 року |
| Місце смерті | Брюссель, Бельгія |
| Працював у містах | Брюссель |
| Архітектурний стиль | засновник модерну |
| Найважливіші споруди | у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: будинок Едмона Тасселя, власний будинок (тепер Музей Орта), будинок Сольвей, будинок Ван Етвельде |
| Нагороди | |
| Віктор Орта Victor Horta у ВікіСховищі |
|
Віктор Орта (фр. Victor Horta; *6 січня 1861, Гент, Бельгія — 9 вересня 1947, Брюссель, Бельгія) — бельгійський архітектор, один із засновників стилю модерн (art nouveau) в архітектурі. Чотири брюссельських споруди — всі житлові будинки авторства Орта включені в список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії.
З життя і творчості [ред.]
Віктор Орта народився 6 січня 1861 року в бельгійському місті Генті. У юнацькі роки поїхав до Франції. У Парижі вивчав прикладні ремесла і технології, працював декоратором.
У 1880 році помер батько Віктора і він повернувся в Бельгію. У Брюсселі Орта навчався в Академії мистецтв. Придворний архітектор короля Леопольда II Альфонс Бала найняв молодого Віктора Орта для зведення палацових оранжерей (en).
Від 1885 року — Орта самостійно будує декілька приватних будинків, а трохи згодом віддав перевагу зведенню громадських будівель.
Починаючи з 1892 року Віктор Орта спроектував і спорудив в стилі модерн будинок професора Едмона Тасселя (1893), що вважається першою у світі спорудою в стилі модерн і викликав цілу хвилю наслідування; в Скарбеке займався зведенням будинку Отрік, а також брюссельських будинків, що увійшли до списку ЮНЕСКО: будинок Сольвей, свій власний будинок (зараз музей Віктора Орта), будинок ван Етвельде.
У 1897 році Орта здійснював будівництво Народного дому (був зруйнований в 1950-х) у більш стриманому і раціональнішому стилі.
Під час окупації Бельгії німцями Орта жив у Великій Британії та США. Повернувшись у Брюссель, активно взявся продовжувати працювати. Так, у 1928 році провадив будівництво музею в Турне та Палацу мистецтв у бельгійській столиці.
Віктор Орта помер 9 вересня 1947 року в Брюсселі.
Галерея робіт Орта [ред.]
-
Готель ван Етвальд, Брюссель.
-
Музей Віктора Орта, портал і двері.
-
Надгробок композитора Брамса.
-
Арх. Віктор Орта. Павільйон для рельєфів «Пристрасті людські», скульптор Жозеф Ламбо.
Джерела, посилання та література [ред.]
- Віктор Орта на www.arstudia.ru («Біографії великих архітекторів. Архітектурні пам'ятки») (рос.)
- Aubry, Françoise; Vandenbreeden, Jos (1996). Horta — Art Nouveau to Modernism. Ghent: Ludion Press. ISBN 0810963337. (англ.)
- Cuito, Aurora (2003). Victor Horta. New York: Te Neues Publishing Company. ISBN 3823855425.
- Dernie, David (1995). Victor Horta. Chichester: John Wiley & Sons. ISBN 1854904183.
