Європейське космічне агентство
Європе́йське космі́чне аге́нтство, ЄКА (European Space Agency, ESA) — міжнародна організація, що займається здійсненням спільних космічних досліджень, а також практичним використанням штучних супутників. Заснована 30 травня 1975 року. Штаб-квартира Агентства знаходиться в Парижі.
Зміст |
Країни-учасники [ред.]
Засновники (учасники ЄКА з 1975):
Інші учасники:
- Австрія (з 1987)
- Греція (з 22 березня 2005)
- Ірландія
- Люксембург (з 1 липня 2005)
- Норвегія
- Португалія
- Фінляндія
Канада і Угорщина беруть участь в окремих проектах. Україна підписала угоду про співробітництво з Європейським космічним агентством.
Проекти [ред.]
Виконані проекти [ред.]
Космічний телескоп Hipparcos [ред.]
Поточні проекти [ред.]
Автоматичний вантажний космічний корабель [ред.]
Починаючи із 1995 року, Європейське космічне агентство витратило близько 1,9 мільярда доларів США на проектування і створення першого вантажного корабля та на створення наземного обладнання для слідкування і керування кораблем. Вартість власне європейського вантажного корабля становить 304 мільйони доларів, а повні витрати на політ одного вантажівника становлять 532 мільйона доларів. У проекті створення європейського вантажівника брали участь 10 країн. Основні витрати (близько 47%) несе Франція, доля Німеччини — 24%, Італії — 13%. Перший старт здійснено 9 березня 2008 року[1]. Корабель отримав назву «Жюль Верн». Він успішно пристикувався до Міжнародної космічної станції (МКС) 3 квітня та доставив туди близько 5 тонн вантажів.
В подальшому передбачається запускати один корабель кожні 13–15 місяців.
Польоти європейського вантажівника керуються командою із 60 чоловік із центру управління польтами (ЦУП), що розташований у Тулузі (Франція).
Космічний телескоп «Гершель» [ред.]
Астрономічний супутник стартував 14 травня 2009 року з космодрому Куру у Французькій Гвіані. Разом з телескопом «Гершель» цієї ж ракетою-носієм був виведений на орбіту астрономічний супутник «Планк». Вартість проекту (з вартістю об'єднаного запуску) становить приблизно 1,9 мільярда євро[2].
Це найбільший космічний телескоп із діаметром дзеркала 3,5 м, що виконує спостереження у інфрачервоному діапазоні. Його функціонування розраховано на три роки. Основним обмежуючим фактором є випаровування гелію з кріостату, що забезпечує охолодження детекторів до робочої температури у 2°K. Кріостат містить близько 2000 літрів рідкого гелію у стані надплинності.
Апарат обертається навколо Лагранжевої точки L2, яка розташована на відстані близько 1,5 млн.км від Землі у бік, протилежний Сонцю.
Основна наземна станція, що забезпечує функціонування телескопа — антена глибокого космосу у Нью Норсії (Австралія), що теж належить Європейському космічному агентству.
Проекти в розробці [ред.]
Запропоновані проекти [ред.]
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
 |
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
