Гаральд III Суворий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вбивство Гаральда III

Гаральд III Суворий, Гаральд Сміливий (норв. Harald Harðráði, Harald Hardråde) (1015 — 26 вересня 1066) — норвезький король (1046–1066). Загинув в бою при спробі завоювати англійський трон.

Раннє життя[ред.ред. код]

Народжений в 1015, Гаральд був наймолодшим з короля Олафа II трьох напівкровних братів. Коли Гаральду було 15, Король Олаф був убитий відстоюючи свій трон від Канута Великого в 1030 у Битві при Стиклестад. Гаральд брав участь в битві і був поранений, після чого покинув Норвегію. Він сформував військовий загін з тих, хто, як і він, був вимушений покинути країну в результаті смерті Олафа II. У 1031 Гаральд із загоном досяг Русі, де поступив на службу до Ярослава Мудрого. Як прийнято вважати, він брав участь в кампанії Ярослава проти поляків і був спів-керівником війська.

У Візантії[ред.ред. код]

Через декілька років Гаральд з своїм загоном прибув до Константинополя і поступив на службу Візантійській Імперії. Загін Гаральда увійшов до елітного найманого підрозділу, відомого як Варязька гвардія. Достатньо швидко Гаральд показав себе в бою і завоював пошану гвардійців. Він став командиром всього загону і використовував цю свою силу для проведення своїх власних місій. Його війська взяли багато перемог в Північній Африці, Сирії і на Сицилії.

Повернення до Норвегії[ред.ред. код]

Використовуючи засоби, накопичені на службі Візантійській Імперії, Гаральд з військом повернувся до Норвегії 1045 року і відразу став великою загрозою королеві Магнусові I, сину Олафа II і племіннику Гаральда. Магнус запропонував розділити владу, і вони стали співправителями Норвегії. Проте, вже через рік Магнус помер, як вважається, через падіння з коня, і Гаральд став єдиним королем Норвегії.

Вторгнення до Англії[ред.ред. код]

Гаральд загинув 25 вересня 1066 в битві біля Стамфордського моста, біля міста Йорк в Англії, проти війська короля Англії Гарольда Годвінсона. Він прибув до Англії з претензією на англійський трон, яка ґрунтувалася на гаданій угоді між Магнусом і Хардекнудом про те, що, якщо хто-небудь з них помре без спадкоємця, то інший успадковує і Англію і Норвегію. Гаральд висадився в Північній Англії з силою приблизного 15 000 воїнів на 300 кораблях і 20 вересня розгромив перші зустрінуті ним англійські війська в битві біля Фулфорда, в двох милях на південь від Йорка. Але через 5 днів його армія була повністю розгромлена в битві біля Стамфордського моста. Тільки 25 з прибулих до Англії 300 кораблів було використано для доставки тих, що вижили, назад у Норвегію.

1044 року Гаральд одружився з донькою Ярослава Мудрого Єлизаветою Ярославною. Він є автором кількох поетичних творів, зокрема, пісні присвяченої Єлизаветі Ярославні.

Література[ред.ред. код]