Геморагічний інсульт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Внутрішньомозковий крововилив
Posterior fossa hemorrhage.jpg
Внутрішньомозковий крововилив в задній черепній ямці
МКХ-10 I61
MeSH D002543

Геморагічний інсульт (крововилив у мозок, внутрішньомозковий крововилив) - крововилив у речовину головного мозку, який виникає внаслідок розриву артерії або шляхом діапедезу еритроцитів при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі мозкових судин.

Симптоми[ред.ред. код]

Раптово після фізичного або емоційного навантаження виникають втрата свідомості, гіперемія обличчя, блювота. Розвивається параліч кінцівок на стороні, протилежній вогнищу ураження, підвищується температура до 38-39°C, відмічаються менінгеальні симптоми.

Діагностика[ред.ред. код]

Діагностика інсульту на догоспітальному етапі базується на даних анамнезу (наявність судинного захворювання - артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, ревматизму та ін.), гострого розвитку церебральної патології, динаміки осередкових і загальномозкових симптомів. Для геморагічного інсульту характерні: раптовий початок, переважно в денний час, часто на тлі стресової ситуації, вираженість загальномозкової симптоматики (головний біль, блювота, пригноблення свідомості від оглушення до глибокої коми), вегетативні порушення (гіперемія шкіри, шиї, верхніх відділів грудної клітки, високий АТ, напружений пульс, нерідко брадикардія, гіпергідроз, рання гіпертермія), явища ірітації (психомоторне збудження, автоматизована жестикуляція в непаретичних кінцівках, горметоничні судоми). При паренхіматозному крововиливі виявляється чітка осередкова симптоматика відповідно до локалізації процесу, а при субарахноїдальному крововиливі - менінгеальний синдром. Для ішемічного інсульту характерний поступовий розвиток після передвісників (запаморочення, хиткість ходи, парестезії в половині тіла, скороминущі парези, порушення мови і зору та ін.). Найчастіше інфаркт мозку розвивається в нічний час або уранці після сну. Виняток становлять емболічні інфаркти, що розвиваються апоплектиформно, і нерідко супроводжуються короткочасною втратою свідомості. Загальномозкова симптоматика при інфаркті мозку зазвичай відсутня або виражена трохи, проте великі півкульові і стовбурові інфаркти можуть супроводжуватися вираженими розладами свідомості, аж до коми. Шкіра у хворого зазвичай бліда, АТ нормальний, дещо підвищений або знижений, тахікардія. Пульс часто аритмічний, температура тіла зазвичай нормальна.

Лікування[ред.ред. код]

Транспортування можливе при відсутності загрозливих для життя симптомів (глибокої коми, розладів дихання, падіння серцевої діяльності). Рекомендуються піявки на ділянку сосцеподібних відростків, при підвищеному АТ - гіпотензивні засоби (ін'єкції 1-2% розчину дибазолу по 2 мл п/ш), дегідратація (новурит - 1 мл або фуросемід 1 мл в/м), димедрол або піпольфен по 1 мл п/ш, в/в 10 мл 10 % розчину хлорида кальцію, в/м вітамін С, вікасол. Ретельний туалет шкіри, профілактика пролежнів. В хворого потрібно слідкувати за діяльністю сечового міхура та кишечника.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник фельдшера/під ред. А.Н.Шабанова. - 4-е вид., стереотип. - М.: Медицина, 1984.
  2. Геморагічний інсульт_Олена Кондратенко - стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 12.09.2011.

Див. також[ред.ред. код]