Гнатченко Микола Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнатченко Микола Петрович
Народження 9 червня 1947(1947-06-09) (76 років)
Золочів, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Харківський художньо-промисловий інститут (1972)
Діяльність графік
Вчитель Константинопольський Адольф Маркович, Селезньов Володимир Павлович і Ненадо Володимир Спиридонович
Член Спілка радянських художників України

Микола Петрович Гна́тченко (нар. 9 червня 1947, Золочів) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1977 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 червня 1947 року в смт Золочеві (нині Богодухівський район Харківської області, Україна). Упродовж 19671972 років навчався у Харківському художньо-промисловому інституті, де його навчали зокрема Адольф Константинопольський, Володимир Селезньов, Володимир Ненадо, Владислав Шаламов[1].

Після здобуття освіти працював викладачем у Київському палаці піонерів; протягом 19791989 років — викладач кафедри малюнку Харківського художньо-промислового інституту; з 1989 року — доцент кафедри архітектури Харківського інституту інженерів комунального будівництва; з 1999 року — науковий співробітник, художник видавництва Харківського університету внутрішніх справ.

Живе у Харкові, в будинку по вулиці Безкрайній,№ 2 а, квартира 2[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працює у галузі графіки. Серед робіт:

  • серія гравюр «Українські сучасні пісні Олександра Білаша» (1972);
  • «Чорнобривці» (1972);
  • «Пробудження землі» (1977);
  • «Весна на річці Уди» (1977);
  • «Квітень» (1990);
  • «Весняне царство» (1994);
  • «Запах полину» (1995);
  • «Совушка» (1995);
  • «Зайчик» (1997);

У 2006 році, після знайомства із документальним збірником про Голодомор на Харківщині «Столиця відчаю», створив серію графічних робіт «33-й»[2].

Учасник всесоюзних, міжнародних і зарубіжних виставок з 1978 року. Персональні виставки пройшли у Харкові у 1969–1973, 1990, 1995–1998 роках, Москві у 1988 році, Києві у 1989 році, Кросно (Польща) у 1994 році.

Роботи художниа зберігаються у Запорізькому, Сумському художніх музеях, Музеї міста Нукуса в Узбекистані.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Художники Харківщини. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  2. Музей Голодомору. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.

Література[ред. | ред. код]