Гніздівка звичайна
Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis)- травяниста рослина родини Орхідні (Orchidaceae).
Зміст |
Наукове значення [ред.]
Євросибірський вид на пд.-сх. межі суцільного ареалу.
Морфологічна характеристика [ред.]
Багаторічна трав'яниста сапрофітна кореневищна рослина заввишки 20-45 см. Стебло світло-буре. Листки лусковидні. Квітки жовтувато-бурі, досить великі, з медовим ароматом, зібрані у довге китицевидне суцвіття. Цвіте у червні - липні. Плодоносить у серпні - вересні. Розмножується насінням, рідше вегетативно (кореневищами). Насіння проростає під землею за участю гриба. Надземний гін розвивається на 9- 10-й рік і через два місяці після цвітіння всихає. Часом суцвіття не може пробитися на поверхню ґрунту і тоді квітки запліднюються під землею (для них характерна клейстогамія). Іноді насіння проростає прямо в коробочці. Сціофіт. Мезофіт.
Поширення [ред.]
Закарпаття, Українські Карпати, Передкарпаття, Розточчя, Опілля, Полісся, Лісостеп - спорадично, у пн. частині Лівобережного Степу, в Криму (переважно в гірських районах) - рідко. Вид поширений у Європі, Середземномор'ї, на Кавказі, у Малій Азії, Зх. Сибіру.
Місця зростання [ред.]
Тінисті листяні, мішані, рідше соснові ліси, переважно в місцях з розрідженим трав'яним покривом серед опалого листя або хвойної шипини.
Чисельність [ред.]
Локальні популяціГ трапляються спорадично; рослина зростає поодинці або невеликими групами. Спостерігається тенденція до скорочення.
Причини зміни чисельності [ред.]
Руйнування місць зростання, негативний вплив рекреації та лісовпорядкувальних робіт, зривання на букети.
Заходи охорони [ред.]
Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Вид охороняється на території заповідників: Карпатському (біосферний), Розточчя (природний), Криму, а також багатьох заказників і пам'яток природи. Необхідно здійснювати контроль за станом популяцій.
