Гончаренко Ніна Іванівна

Гончаренко Ніна Іванівна
Народилася	20 серпня 1919(1919-08-20) Верхньорогачицький район
Померла	28 лютого 1996(1996-02-28) (76 років) Київ, Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Діяльність	співачка, меццо-сопрано
Alma mater	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди та премії

Ні́на Іва́нівна Гончаре́нко (* 20 серпня 1919, Первомаївка, Верхньорогачицький район Херсонської області — † 1996) — українська співачка (меццо-сопрано), 1954 — народна артистка УРСР. Нагороджена орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Життєпис

1944 року закінчила Київську консерваторію — по класу Д. Євтушенка.

На сцені Київського театру опери та балету виступала 25 років — з 1944 по 1969 рік, виконувала провідні партії в операх:

• Жоржа Бізе — «Кармен», Кармен,
• Джузеппе Верді — «Аїда», Амнеріс,
• Шарля Ґуно — «Фауст», Зібель,
• Костянтина Данькевича — «Богдан Хмельницький», Соломія, Варвара,
• Миколи Лисенка — «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», Солоха, Настя,
• Георгія Майбороди — «Арсенал», Мати,
• Римського-Корсакова — «Царева наречена», Любаша,
• Петра Чайковського — «Євген Онєгін», «Винова краля» — Ольга, Поліна,
• Модеста Мусоргського — «Борис Годунов», Марина Мнішек.

Виступала на концертах, виконувала народні пісні, твори українських, російських та зарубіжних композиторів.

1963 року записала на грамплатівку: романс Якова Степового «Утоптала стежечку» — на слова Т. Г. Шевченка, дві арії: Варвари з опери «Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича та Насті з опери «Наймичка» Михайла Вериківського.

В 1961—1968 роках працювала педагогом кафедри сольного співу Київської консерваторії.

1970 року полишила сцену.

Померла 28 лютого 1996 року.

Джерела

• Експерт
• УРЕ [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Житловий будинок кін. 1950-х рр. в якому проживала Гончаренко Н. І. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• Гончаренко Ніна Іванівна // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 496-497.