Гурович Емма Іллівна
| Гурович Емма Іллівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
16 (28) жовтня 1898 Київ, Російська імперія | |||
| Смерть | 13 серпня 1980 (81 рік) | |||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Вчитель | Малевич Казимир Северинович, Єрмолаєва Віра Михайлівнаd, Фаворський Володимир Андрійович, Павлинов Павло Яковичd, Бруні Лев Олександровичd і Істомін Костянтин Миколайовичd | |||
| Працівник | Дарницький шовковий комбінат | |||
| Член | UNOVISd і Національна спілка художників України | |||
|
| ||||
Емма Іллівна Гуро́вич (нар. 28 жовтня 1898, Київ — пом. 13 серпня 1980, Київ) — українська радянська художниця тканин; член УНОВІСу[1] і Спілки радянських художників України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 16 [28] жовтня 1898 року в місті Києві (нині Україна). Навчалася живопису в Полтаві; у 1920—1921 роках — у Вітебській народній художній школі — Вітебському художньо-практичному інституті у Казимира Малевича, Єрмолаєва Віра Михайлівна; протягом 1922—1923 років — у Державному художньо-промисловому технікумі у Петрограді[1]; у 1926—1930 роках — у ВХУТЕІНі у Москві у Володимира Фаворського, Павла Павлинова, Лева Бруні, Костянтина Істоміна.
Мешкала у Москві. Протягом 1934—1953 років працювала художницею на шовкоткацькій та гардинній фабриках Москви й Підмосков'я. У роки німецько-радянської війни перебувала в евакуації у місті Чкалові[1]. З 1953 року — у Києві, де до 1958 року працювала на Дарницькому шовковому комбінаті. Жила у Києві в будинку на вулиці Енгельса, № 21/12, квартира № 3. Померла у Києві 13 серпня 1980 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працювала в галузі декоративного мистецтва (художній текстиль). Серед робіт:
- вовняні шалі «Квіти України», «Турецька» (1934—1938);
- ескізи декоративних тканин жакардового ткацтва «Полечко-поле» (1938), «Солов'ї» (1945);
- декоративні тканини для Театру Червоної Армії в Москві (1939—1940);
- гардини «Каштани», «Українська» (1951—1952);
- серія ескізів хусток (1953—1963);
- малюнки для вибивних платтяних тканин (жакардова тканина «9 травня», 1972);
- «Миргород» (1947);
- «Лілія, джмелі та метелики» (1968).
У ранні роки виконувала пейзажі та натюрморти у кубистичній манері[1].
Брала участь у виставках з 1934 року (виставка молодих художників-початківців міста Москви), експонувалася на виставках:
- «Десять років без Леніна ленінським шляхом» (1934);
- робіт жінок-художників (1938, 1949, 1951);
- робіт художників текстильної секції Московської організації Спілки радянських художників (1939);
- робіт з художньої промисловості (1940);
- «Велика Вітчизняна війна» у Чкалові (1943);
- декоративного мистецтва Московської Спілки радянських художників 1946);
- декоративно-ужиткового мистецтва (1950);
- Республіканській виставці творів народного прикладного мистецтва та художньої промисловості РРФСР (1952) у Москві;
У 1937–1938 роках провела персональну виставку у Москві[1].
В УРСР брала участь у республіканських виставках з 1954 року, зарубіжних з — 1956 року.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Гурович Емма Іллівна // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 126.;
- Гурович Емма Іллівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 69.
- Гурович, Эмма Ильинична // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 3. Москва. «Искусство». 1976, сторінка 238 (рос.);
- Т. А. Галькевич. Гурович Емма Іллівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
|
