Гямеенлінна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто Гямеенлінна
фін. Hämeenlinna
швед. Tavastehus
Hämeenlinna.vaakuna.svg
Герб
Основні дані
Країна Фінляндія Фінляндія
Провінція Канта-Гяме
Засноване 1639 року
Агломерація субпровінція Гямеенлінна
Статус з 1639 року
Населення 47 899 чоловік (2007)
Площа 185,1 км²
Густота населення 273,0 осіб/км²
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Географічні координати 61°00′00″ пн. ш. 24°26′29″ сх. д. / 61.00000° пн. ш. 24.44139° сх. д. / 61.00000; 24.44139Координати: 61°00′00″ пн. ш. 24°26′29″ сх. д. / 61.00000° пн. ш. 24.44139° сх. д. / 61.00000; 24.44139
Місцева влада
Веб-сторінка http://www.hameenlinna.fi/
Мер Тапані Хеллстен
Карта
Гямеенлінна (Фінляндія)
Гямеенлінна
Гямеенлінна

Гя́меенлі́нна (фін. Hämeenlinna, абоТавастехус від швед. Tavastehus) - місто і муніципалітет в Фінляндії в провінції Канта-Гяме в губернії Південна Фінляндія. Є адміністративним центром губернії і субпровінціі Гямеенлінна. Розташований біля озера Ванаявесі. Площа муніципалітету - 185,1 км ², з яких 19,1 км ² припадає на данне озеро.

Згідно з рішенням Державної Ради 1 січня 2009 року до муніципалітету були приєднані Хауха, Калвола, Елої, Ренк і Туулос.

Історія[ред.ред. код]

Місто спочатку виникло як поселення біля замку, побудованого шведами в кінці XIII століття. Це поселення отримало статус міста у 1639 році за пропозицією генерал-губернатора Пера Бразі.

Гямеенлінна є батьківщиною композитора Яна Сібеліуса. Багато видатних фінів були випускниками навчальних закладів цього міста.

У 1862 році Гямеенлінна був пов'язаний з містом Гельсінкі залізничною лінією. Це була перша залізниця прокладена у Фінляндії.

З цього міста походить популярна фолк-метал група Turisas.

Населення[ред.ред. код]

Ринкова площа в центрі міста

Станом на 1 січня 2006 року населення міста становило 47,3 тис. чол. (15-е за величиною у Фінляндії).

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Карта субпровінціі Хямеенлінна:
   Хямеенлінна
   Хаттула
   Янаккала

До об'єднання з п'ятьма сусідніми муніципалітетами (до 1.1.2009) Гямеенлінна офіційно поділялась на 41 район:

  • Keskusta – Linnanniemi
  • Keskusta – Koilliskulma
  • Keskusta – Hämeensaari
  • Keskusta – Saaristenmäki
  • Keinusaari
  • Sairio
  • Myllymäki
  • Kauriala
  • Ahvenisto (Poltinaho)
  • Pullerinmäki (Tiiriö, Viisari, Rinkelinmäki)
  • Ojoinen
  • Puistonmäki (Hakalanniemi)
  • Kirstula
  • Aulanko
  • Hätilä (Asemantaka)
  • Idänpää (Laaniitty)
  • Katinen
  • Katumajärvi
  • Kantola
  • Kankaantausta (Visamäki) / Kankaantaka
  • Miemala
  • Hattelmala
  • Munakas
  • Luolaja
  • Voutila (Lakee, Jukola)
  • Loimalahti (Hirsimäki)
  • Majalahti
  • Vuorentaka (Lakee, Kurala)
  • Tiirinkoski
  • Pikku-Parola
  • Luhtiala
  • Ruununmylly (Kukostensyrjä, Papinniitty, Aulangontorpan alue)
  • Taka-Hätilä
  • Hangasmäki
  • Kankainen
  • Mäskälä (Harvoilanmäki)
  • Kappola
  • Hakumäki
  • Vanaja
  • Käikälä (Tarvasmäki)
  • Harviala

Села колишньої кунті Хауха: Aikkola, Ajoranta, Alvettula, Apoo, Eteläinen, Hahkiala, Hakkala, Hankala, Hauhontausta, Heinäkangas, Hyvikkälä, Hyömäki, Ilmoila, Joki (Jokioinen), Juntula, Kalaila, Keso, Kirkonkylä, Kokkala, Kokkila, Kukkola, Kyttälä, Lautsia, Lehdesmäki, Lehtelä, Matkantaka, Miehoila, Mustila, Okerla, Pappila, Porras, Porsoo, Rukkoila, Saha, Sappee, Sotjala, Torvoila, Tuittula, Tuulimylly, Uusikylä, Vihavuosi, Villantila, Vitsiälä, Vuolijoki.

Села колишньої кунті Калвола: Ahlajärvi, Heinu, Hietajärvi, Hitumaa, Iittala, Kanajärvi, Kankaanpää, Kautio, Keikkala (Kalvolan entinen keskusta), Kotkajärvi, Kutila, Kutinen, Kuurila, Könnölä, Lintumaa, Niemi, Ohtinen, Ojajärvi, Orjanhirsi, Paakkonen, Sauvala, Saviniemi, Sittala, Sääksniemi, Taljala, Turkinmäki, Unonen, Rimmilä, Pirttikoski

Села колишньої кунті Елої: Arrankorpi, Evo, Hauhiala, Hietoinen (Mommila), Iso-Evo, Jahkola, [http:// www.linnaseutu.org/lamminkylat/kataloinen/ Kataloinen], Kostila, Kuurikka, Kättärlä, Lampelto, lamminkylat / lieso / Lieso, Montola, Mulkoila, Niipala, Oinen, Onnenvuori, Paakkola, Pakkasela, Palonen, Parikkala, Perinkää, Pienistö, Porraskoski, Rantonen, Riikonen , Ronni, Sankola, Syrjäntausta, Takaperä, Tanttila, Tommala, Vilkkilä, Vähä-Evo, ylanne / Ylänne, Ylännäinen

Села колишньої кунті Ренк: Ahoinen, Asemi, Kaloinen, Kuittila, Lietsa, Muurila, Nevilä, Oinaala, Uusikylä, Vaimare, Vehmainen, Nummenkylä

Села колишньої кунті Туулос: Juttila, Karutta, Lakkola, Pohjoinen, Sairiala, Sydänmaa, Syrjäntaka, Teuro, Toivaala

З усіх муніципалітетів Фінляедіі Хямеенлінна друга за кількістю літніх котеджів. На початку 2009 року їх було заявлено 7600.[1]

Транспорт[ред.ред. код]

Залізниця[ред.ред. код]

Через місто проходить єдина і найстаріша залізнична колія Хельсінкі - Гямеенлінна - Тампере, збудована у 1862 році.

Автошляхи[ред.ред. код]

В Гямеенлінна та його агломерації проходять одна автострада (Хельсінкі - Гямеенлінна - Тампере, яка дублює залізничний шлях), 3 регіональні (Турка - Ренко - Гямеенлінна - Туулос - Ювяскюля, Тампере - Хаухо - Туулос - Лахті, Гямеенлінна - Парола - Тампере) та багато районних.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Фортеця Хяме

Фортеця Хяме - головна визначна пам'ятка міста. Це найпопулярніше місце відвідин туристів у Гямеенлінна. На території фортеці знаходяться кілька музеїв:

  • Історичний музей міста Гямеенлінна
  • Артилерійський музей Фінляндії. Серед його експонатів багато знарядь радянського виробництва: 6-дюймова облогова гармата зразка 1877 року, 6-дюймова облогова гармата зразка 1904, 42-лінійна гармата зразка 1877 року, 87 - мм польова легка гармата зразка 1877 року та інші.
  • Тюремний музей.

На території фортеці щорічно проводиться середньовічний ярмарок, відзначається свято Івановаго дня та численні інші події в культурному житті міста.

Також в місті є:

  • Будинок-музей Яна Сібеліуса
  • Художній музей міста Гямеенлінна

Примітки[ред.ред. код]