Даріуш Вдовчик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Даріуш Вдовчик
Даріуш Вдовчик
Даріуш Вдовчик
Особисті дані
Повне ім'я Даріуш Януш Вдовчик
Народження 25 вересня 1962(1962-09-25) (61 рік)
  Варшава, Польща
Зріст 179 см
Громадянство Польща Польща
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1973—1980 Польща «Гвардія» (Варшава)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980—1983 Польща «Гвардія» (Варшава) 71 (1)
1983—1989 Польща «Легія» 152 (16)
1989—1994 Шотландія «Селтік» 116 (4)
1994—1998 Англія «Редінг» 82 (0)
1998 Польща «Полонія» (В) 5 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984—1992 Польща Польща 53 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1998—2000
2000—2001
2001—2002
2002—2004
2005—2007
2007—2008
2013—2014
2016
2017 		Польща «Полонія» (В)
Польща «Орлен» (Плоцьк)
Польща «Відзев» (Лодзь)
Польща «Корона» (Кельці)
Польща «Легія»
Польща «Полонія» (В)
Польща «Погонь» (Щ)
Польща «Вісла» (Кр)
Польща «П'яст» (Глівіце)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Даріуш Януш Вдовчик (пол. Dariusz Janusz Wdowczyk; нар. 25 вересня 1962, Варшава, Польща) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника. У 1984—1992 роках гравець збірної Польщі.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Кар'єру футболіста розпочав у клубі «Гвардія» (Варшава). У футболці «гвардійців» дебютував в Екстраклясі в сезоні 1981/82 років. Протягом періоду виступів у варшавському клубі був основним гравцем. Вдалими виступами у «Гвардії» привернув до себе увагу іменитішого варшавського клубу — «Легії». З 1983 року й протягом наступних 7 сезонів виступав у складі «військовиків». Один з найкращих гравців варшавської команди 80-х років XX століття. Незважаючи на те, що «Легія» в цей період не виграла жодного чемпіонату Польщі, Даріуш визнавався одним з найкращих футболістів тогочасного польського чемпіонату. Виступаючи в «Легії» на позиції захисника, прославився в тому числі потужним ударом, завдяки чому у футболці «військових» відзначився 16-а голами. У складі «Легії» провів 192 офіційні поєдинки, в тому числі й 152 матчі в польському чемпіонаті. Виконував у команді функцію капітана. Під час перерви у сезоні 1989/90 років виїхав до Шотландії, де протягом 5 сезонів виступав у місцевому «Селтіку». У цій команді виступав разом з іншим колишнім гравцем «Легії» — Даріушем Дзекановським. Після цього декілька років відіграв в англійському «Редінгу». Кар'єру гравця завершував у 1998 році в складі варшавської «Полонії», де й розпочав тренерську діяльність. У польському чемпіонаті зіграв 211 матчів, в яких відзначився 17-а голами. У шотландському чемпіонаті провів 119 поєдинків, в яких відзначився 4-а голами, а в англійському чемпіонаті зіграв 82 матчі.

Досягнення як гравця[ред. | ред. код]

Будучи гравцем «Легії» у 1989 році виграв кубок та суперкубок Польщі, а також допоміг варшавському клубу виграти кубок Польщі 1990 року.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Ще будучи підлітком захищав кольори Польщі, виступаючи в юнацьких збірних Польщі. Саме в їх складі досяг найбільших міжнародних успіхів. У 1980 та 1981 роках дівчі ставав чемпіоном Європи U-18, а завдяки вдалим виступам у «Гвардії» та «Легії» привернув до себе увагу тренера головної збірної країни Антонія Пєхнічека. У національній збірній дебютував 12 вересня 1984 року в поєдинку проти Фінляндії. Згодом став регулярно викликатися до збірної, але для участі в чемпіонаті світу 1986 року в Мексиці не викликався. Основний гравець збірної в період роботи на тренерському містку Войцеха Лазарека та Анджея Стрейлау. У 6-и матчах виводив збірну з капітанською пов'язкою, в тому числі й у поєдинках проти Англії та Швеції наприкінці кваліфікації до чемпіонату світу в Італії. Виступи в польській «кадрі» завершив 19 травня 1992 року у матчі проти Австрії. У футболці польської збірної зіграв 53 матчі, відзначився 2 голами.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Тренерську діяльність розпочав ще будучи гравцем варшавської «Полонії». На початку сезону 1998/99 років був граючим асистентом при головному тренері Здиславі Подеворному. По завершенні футбольної кар'єри, а також відставки Подеворного та спортивного директора «Полонії» Єжи Енгеля очолив «Чорні сорочки». Після переходу Енгеля на посаду селекціонера національної збірної під час зимової перерви сезону 1999/00, Вдовчик став самостійним головним тренером «Полонії», яку того ж сезону привів до звання чемпіона Польщі і перемоги в Кубку Ліги, а потім й до перемоги в Суперкубку.

Під час сезону 2000/01 років, який розпочався для «Полонії» не дуже вдало, Вдовчик розпрощався з посадою головного тренера столичного клубу. Декілька місяців пропрацював в «Орлені» (Плоцьк), а після цього у лодинському «Відзеві», однак був звільнений напередодні першого матчу сезону. Згодом працевлаштувався в третьоліговій «Короні» (Кельці), яку вивів до другої ліги. Також доклав зусиль до виходу «Корони» в першу лігу, оскільки очолював команду в першій частині сезону, але під час перерви в чемпіонаті розірвав контракт з клубом через можливість очолити «Легію».

Декілька разів згадувався як кандидат на посаду головного тренера «Легії». Зігідно з чутками, розповсюдженими у польських ЗМІ, вважався фаворитом нового власника варшавської команди — Групи ITI. Зрештою, у вересні 2005 року, став головним тренером «Легії», замінивши Яцека Зелінського, який став асистентом Даріуша. Результатом його роботи стала перемога в чемпіонаті Польщі 2006. Сезон 2006/07 років вже не був настільки вдалим для Вдовчика. Після поразки в кваліфікації Ліги чемпіонів, вибування з Кубку УЄФА та кубку Польщі, а також провальних виступів у національному чемпіонаті, становище Вдовчика в «Легії» опинилося під загрозою. Внаслідок подальших невдачт у весняній частині чемпіонату Польщі, 13 квітня 2007 року був звільнений з займаної посади.

1 липня 2007 року призначений виконувачем обов'язків директора в шотландському клубі «Лівінгстон». 29 жовтня 2007 року підписав контракт з друголіговою варшавською «Полонією». Через звинувачення в корупції пропрацював у клубі менше півроку. Незабаром після цього ПЗПН призупинив дію тренерської ліцензії Вдовчика, через що Даріуш не зміг працювати на тренерських посадах. Офіційно контракт Вдовчика з «Полонією» було розірвано 15 квітня 2008 року, а в липні того ж року працював у клубі четвертої ліги польського чемпіонату «Корона» (Гура-Кальварія), в якій офіційно рахувався як консультант. На цій посаді пропрацював у Гуржі-Кальварії до березня 2009 року.

Після завершення терміну дискваліфікації, 20 березня 2013 року, повернувся до тренерської роботи, очоливши «Погонь» (Щецин). У першому сезоні він врятував команду від вильоту, зайнявши 12-е місце, а вже наступного року після 30 турів, «Погонь» розташувалася одразу за призовою трійкою (4-е місце), але у фіналтній частині чемпіонату програла 5 матчів і опустилася на 7-е місце. Загалом на тренерському містку «Погоні» здобув 19 перемог, 22 рази зіграв внічию та зазнав 19-х поразок.

З 13 березня по 10 листопада 2016 року працював тренером у краківській «Віслі»[1]. 3 березня 2017 року очолив «П'яст» (Глівіце)[2]. 19 вересня 2017 року звільнений з займаної посади.

Досягнення як тренера[ред. | ред. код]

«Полонія» (Варшава)
«Легія» (Варшава)

Корупційний скандал[ред. | ред. код]

28 березня 2008 року Даріуша Вдовчика затримало Центральне антикорупційне бюро у зв'язку з корупційним скандалом у польському футболі[3]. Прокурор звинуватив його в наданні майнових пільг суддям та спостерігачам за матчами в обмін на перемогу та оцінки матчів у сезоні 2003/04 на користь «Корони» (Кельці). 29 березня його було звільнено. Обвинувачений визнав себе винним і згодои добровільно погодився на покарання, завдяки чому його справу можна було розглянути у прискореному порядку без суду. 16 вересня 2009 року він був засуджений районним судом міста Кельці на три роки ув'язнення, з відтермінуванням на 5 років, штрафу в розмірі 100 тисяч польських злотих і трирічна заборона на роботу в спорті за участь у корупційних діяннях, під час роботи в «Короні» (Кельці) в сезоні 2003/04 років[4]. Також він мав сплатити 20 470 злотих судових витрат. Окрім того, 29 жовтня 2009 року його засудив Дисциплінарний департамент ПЗПН на сім років повної дискваліфікації (включаючи період призупинення ліцензії на тренерську діяльність з 2008 року) та 20 000 злотих штрафу. Покарання повинне було закінчитися в 2016 році. 5 липня 2012 року, після чотирьох років відсторонення, Вдовчик отримав ліцензію Комітету з підготовки та ліцензування ПЗПН на 1 рік, а Арбітражний трибунал при ПКОЛ знову отримав можливість працювати тренером[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Trener Wdowczyk rozwiązał umowę z Wisłą Kraków. wisla.krakow.pl. 10 листопада 2016. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
  2. ↑ Wdowczyk trenerem Piasta (пол.). transfermarkt.pl. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 3 березня 2017.
  3. ↑ CBA zatrzymało znanego niegdyś piłkarza, „Polskie Radio Wrocław”, 28 marca 2008, www.prw.pl [Архівовано 1 квітня 2008 у Wayback Machine.].
  4. ↑ 3 lata więzienia dla trenera – Sport – Informacje – portal TVN24.pl – 16.09.2009. Архів оригіналу за 24 вересня 2009. Процитовано 21 вересня 2009.
  5. ↑ Skazany za korupcję Dariusz Wdowczyk znowu trenerem – WPROST.pl (пол.). www.wprost.pl. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 22 листопада 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

«Відзев» – Тренери

Лубнау (1947) · Отто (1948) · Ловас (1948–1949) · Пеґза (1949) · Круль (1950–1951) · без головного тренера (1951–1952) · Зголль (1953–1954) · Ловас (1954) · Ротте (1954–1955) · Масловарич (1956) · Скверчинський (1956) · Доринь (1957) · Радванський (1958–1959) · Козловський (1960–1961) · Колпа (1961–1963) · Кочевський (1963–1964) · Ковальський (1964) · Хойнацький (1964–1965) · Колпа (1966–1968) · Ковальський (1969) · Ґозьдзік (1969) · Гживош (1969) · Єзерський (1969–1976) · Пековський (1976) · Ковальський (1976–1977) · Валігура (1977–1978) · Сьверк (1979) · Махцинський (1979–1981) · Жмуда (1981–1984) · Валігура (1985–1986) · Лєнчик (1987–1988) · Гженбож (1988) · Валігура (1988–1989) · Томашевський (1989) · Фудалей (1989) · Ковальський (1989–1992) · Жмуда (1992–1993) · Єзерський (1993) · Возінський (1993) · Стахурський (1993–1995) · Поляк (1995) · Смуда (1995–1998) · Пирдол (1998) · Лазарек (1998) · Дзюба (1999) · Лято (1999) · Лєнчик (1999–2000) · Пирдол (2000) · Журек (2000) · Кушлик (2000) · Конярек (2001) · Кусто (2001) · Вдовчик (2002) · Смуда (2002) · Немець (2002) · Мухінський (2003) · Смуда (2003) · Кретек (2003) · Лапінський (2003) · Касалік (2003) · Лапінський (2003) · Смуда (2003–2004) · Маєвський (2004–2006) · Пробеж (2006–2007) · Зуб (2007–2008) · Вуйцік (2008) · Форналік (2008–2009) · Янас (2009–2010) · Кретек (2010) · Міхневич (2010–2011) · Венглевський (2011) · Мрочковський (2011–2013) · Павляк (2013–2014) · Сковронек (2014) · Тиляк (2014) · Павляк (2014) · Ставовий (2014–2015) · Обарек (2015–2016) · Беднар і Краєвський (2015) · Плуска (2015–2016) · Мухінський (2016) · Цехеж (2016–2017) · Смуда (2017–2018) · Мрочковський (2018–2019) · Пашулевич (2019) · Смулка (2019) · Качмарек (2019–2020) · Добі (2020–2021) · Бронішевський (2021) · Мігдал і Влодарек (2021) · Нєдзведзь (2021–2023) · Мишлівєц (2023–)

«Вісла» (Краків) – Тренери

Шлоссер (1924–29) · Кожелуг (1929–34) · Ньюл (1934–39) · Мазал-Шквайн (1939–46) · Котлярчик (1946–47) · Вальтер (1947–48) · Кухинка (1948–50) · Матіяс (1950–54) · Грач (1954–55) · Возняк (1956–57) · Кухинка (1958–59) · Коша (1959–60) · Фінек (1960–61) · Грач (1961–62) · Кольський (1963–64) · Скорачинський (1964–67) · Грач (1967–69) · Телекі (1969–70) · Матіяс (1970–71) · Курдзель (1971–72) · Стецьків (1972–74) · Брожиняк (1975–77) · Ленчик (1977–79) · Франчак (1979–81) · Лендзьон (1981–82) · Дурньок (1982–83) · Зентара (1983–84) · Ленчик (1984–85) · Хеміч (1985) · Франчак (1985–86) · Циган (1986–87) · Брожиняк (1987–89) · Хеміч (1989) · Мусял (1989) · Гайдас (1989) · Мусял (1990–92) · Кмєцик (1992) · Пече (1992–93) · Кусто (1993–94) · Ленчик (1994) · Кусто (1994) · Франчак (1994–96) · Кмєцик (1996) · Апостель (1996–97) · Кмєцик (1997) · Лазарек (1997–98) · Ковалик (1998) · Смуда (1998–99) · Кусто (1999–2000) · Лазарек (2000) · Навалка (2000) · Ленчик (2000–01) · Навалка (2001) · Смуда (2001–02) · Касперчак (2002–04) · Лічка (2005) · Енгель (2005) · Кулявик (2005) · Петреску (2005–06) · Окука (2006) · Навалка (2007) · Москаль (2007) · Скоржа (2007–10) · Касперчак (2010) · Кулявик (2010) · Мааскант (2010–11) · Москаль (2011–12) · Пробеж (2012) · Кулявик (2012–13) · Смуда (2013–15) · Павловський (2015–16) · Вдовчик (2016) · Кмєцик (2016) · Рамірес (2017) · Каррільйо (2018) · Столярчик (2018–19) · Сковронек (2019–20) · Гибалла (2020–21) · Кмєцик (2021) · Гуля (2021–22) · Бженчек (2022–)

«Легія» – Тренери

Ференці (1922–23) · Фішер (1927) · Ковач (1928–29) · Калужа (1930) · Мєлех (1933) · Візер (1933–34) · Ганке (1936) · Дембицький (1947) · Драбинський (1948) · Шаллер (1949) · Кухар (1949–53) · Стейнер (1954–55) · Концевич (1956–58) · Гурський (1959) · Бобек (1959) · Гурський (1960–62) · Янечек (1962–63) · Попеску (1964–65) · Янечек (1965–66) · Вейвода (1966–69) · Зентара (1969–71) · Хрусцинський (1971–72) · Брихчий (1972–73) · Вейвода (1973–75) · Стрейлау (1975–79) · Брихчий (1979–80) · Ордон (1980–81) · Гурський (1981–82) · Копа (1982–85) · Енгель (1985–87) · Брихчий (1987) · Стрейлау (1987–89) · Капера (1989–90) · Брихчий (1990) · Стахурський (1990–91) · Етманович (1991–92) · Войцик (1992–94) · Янас (1994–96) · Стахурський (1996–97) · Яблонський (1997–98) · Копа (1998–99) · Кубицький (1999) · Смуда (1999–2001) · Гавара (2001) · Окука (2001–03) · Кубицький (2003–04) · Зелінський (2004–05) · Вдовчик (2005–07) · Зелінський (2007) · Урбан (2007–2010) · Бялас (2010) · Скоржа (2010–12) · Урбан (2012–13) · Берг (2013–15) · Черчесов (2015–16) · Хасі (2016) · Вуковичв. о. (2016) · Магера (2016–17) · Йозак (2017–18) · Клафурич (2018) · Вуковичв. о. (2018) · Са Пінту (2018–19) · Вукович (2019–20) · Міхневич (2020–21) · Голембевський (2021) · Вукович (2021–)

«Погонь» (Щецин) – Тренери

Дікса (1950) · Хвостек (1951–1952) · Чижевський (1953) · Велга (1954) · Матіас (1955–1956) · Кригер (1956–1958) · Бжозовський (1959) · Кригер (1960) · Бжозовський (1960–1961) · Чижевський (1962–1963) · Сухогурський (1963–1965) · Животко (1965–1970) · Ксоль (1970) · Косаж (1970–1972) · Зентара (1972–1975) · Гайдас (1975–1977) · Мандзяра (1977–1978) · Павліканець (1979) · Копа (1979–1982) · Ксоль (1982–1985) · Гейн (1985) · Єзерський (1985–1987) · Юха (1987–1988) · Ятчак (1988) · Ружанський (1991–1992) · Єзерський (1992) · Шукелович (1992–1993) · Касалік (1993–1994) · Лєнчик (1995) · Пековський (1995–1996) · Шукелович (1996–1997) · Баняк і Мазурек (1997–1999) · Єзерський і Юха (1999) · Мікульський (1999–2000) · Курас (2000) · Лоренс (2000–2001) · Курас (2001–2002) · Мікульський (2002) · Виробек (2002–2003) · Баняк (2003–2004) · Малюра (2004) · Панік (2004–2005) · Петжак (2005) · Панік (2005–2006) · Серран (2006) · Панік (2006) · Курас (2006) · Пала (2006–2007) · Баняк (2007) · Качмарек (2007) · Курас (2007–2008) · Мандриш (2008–2010) · Столярчик (2010) · Платек (2010–2011) · Сасал (2011–2012) · Веховський (2012) · Тарасевич (2012) · Сковронек (2012–2013) · Вдовчик (2013–2014) · Коцян (2014–2015) · Міхневич (2015–2016) · Москаль (2016–2017) · Скоржа (2017) · Янас (2017) · Руняїч (2017–2022) · Густафссон (2022–)

Берфорд (1921) · Кімптон (1921–1922) · Шмід (1923–1924) · Таубер (1925) · Кожелуг (1928–1929) · Стейскал (1929) · Сливинський (1930–1931) · Ференці (1934) · Буланов (1935–1937) · Коссок (1938–1939) · Пеньонжек (1947) · Машнер і Пеньонжек (1946) · Пеньонжек (1947) · Фогль (1947–1948) · Пеньонжек (1948) · Фогль (1948) · Форис (1948–1949) · Бжозовський (1949–1950) · Форис (1950–1951) · Щепаняк (1951–1952) · Вісневський (1953) · Щепаняк (1953) · Кухар (1953–1956) · Попьолек (1957–1958) · Шуляж (1958–1959) · Бжозовський (1960) · Ґервантовський (1961) · Совінський (1961) · Ґервантовський (1962) · Лабенда (1962–1963) · немає даних (1963–1965) · Ґервантовський (1966–1968) · Куржак (1968) · Бжозовський (1968–1971) · Сєх (1971–1972) · Місяк (1972–1974) · Бжозовський (1974) · Замільський (1974–1975) · Обрембський (1976–1977) · Шимчак (1977–1978) · Місяк (1978) · Енгель (1978) · Капера (1979–1982) · Шарама (1982) · Капера (1983) · Шимчак (1983–1984) · Пєнтка (1984–1985) · Пєшко (1985–1988) · Давидчинський (1988–1992) · Яблонський (1992–1992) · Віснік (1993) · Ґедрис (1993–1994) · Маєвський (1994) · Яблонський (1994–1995) · Краска (1995) · Бакалярчик (1995–1996) · Маєвський (1996) · Бронішевський (1999–1997) · Маловейський (1997–1998) · Подедворний (1998) · Енгель і Вдовчик (1998–1999) · Вдовчик (2000) · Мікульський (2001) · Лічка (2001–2002) · Бялек (2002) · Хробак (2002–2004) · Бронішевський (2004) · Мотика (2004–2005) · Кубицький (2005) · Молєда (2005–2006) · Журек (2006) · Вісневський (2006) · Енгель-мол. (2006) · Форналік (2006–2007) · Вдовчик (2007–2008) · Стрейлау (2008) · Ковалік (2008) · Зелінський (2008–2009) · Качмарек (2009) · Грембоцький (2009) · Радольський (2009) · Лібіх (2009) · Бакеро (2009–2010) · Янас (2010) · Бос (2011) · Стоковець (2011) · Зуб (2011) · Зелінський (2011–2012) · Бако (2012) · Стоковець (2012–2013) · Дзевіцький (2013–2014) · Шершенович (2014) · Дзвігала (2014–2015) · Конько (2015) · Ґолашевський (2015–2017) · Шиманек (2017) · Хробак (2017–2019) · Шиманек (2020–2021) · Смалець (2021–)

«П'яст» (Гливиці) – Тренери

Сливинський (1945–1946) · Белюнг (1946–1947) · К. Дзівіш (1947–1948) · Мецгер (1948–1950) · Водаж (1950) · Мецгер (1951–1953) · Нємець (1954–1956) · Белюнг (1956–1957) · Мецгер (1957–1959) · Скромний (1959–1960) · Водаж і Кубяк (1960–1961) · Немець (1961–1962) · Скромний (1962) · Кубяк (1962–1963) · Мецгер (1963) · Сколік (1963) · Кубяк (1963–1965) · Ціх (1965) · А. Дзівіш (1965–1967) · Сухий (1967–1968) · Мецгер (1968–1969) · Скіба (1969) · Вжос (1969–1971) · Драбінський (1971–1972) · Клейнот (1972) · Відавський (1972–1974) · Ціх (1974–1977) · Сковронек (1977) · Ослизло (1977) · Ціх (1977–1979) · Трепка (1979–1981) · Дунайчик (1981–1982) · Вечорек (1982–1983) · Шмідт (1983–1984) · Скіба (1984) · Градецький (1984) · Скіба (1984–1986) · Адамус (1986) · Холєва (1986–1987) · Скіба (1987–1989) · Бінковський (1989) · Шмідт (1989–1992) · Апостел (1992–1993) · Ґонтаревич (1997–2001) · Холєва (2001) · Майка (2001) · Бохинек (2001) · Загорський (2001–2002) · Холєва (2002–2003) · Данковський (2003–2004) · Борецький (2004) · Зелінський (2004–2006) · Фурлєпа (2006) · Петжак (2006–2007) · Мандриш (2007–2008) · Влецяловський (2008–2009) · Форналяк (2009–2010) · Вечорек (2010) · Брош (2010–2014) · Гарсія (2014–2015) · Шумський і Вільк (2015) · Латал (2015–2016) · Нечек (2016) · Латал (2016–2017) · Вдовчик (2017) · Форналік (2017–2022) · Вукович (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Даріуш_Вдовчик&oldid=40095636