Джордж Клінтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джордж Клінтон
Джордж Клінтон

Час на посаді:
4 березня 1805 — 20 березня 1812
Президент   Томас Джефферсон
Джеймс Медісон
Попередник Аарон Бурр
Наступник Елбридж Геррі

1-й губернатор штату Нью-Йорк
Час на посаді:
30 липня 1777 — 1 липня 1795
Попередник не було
Наступник Джон Джей
Час на посаді:
1 липня 1801 — 1 липня 1804
Попередник Джон Джей
Наступник Морган Льюїс

Народився 26 липня 1739(1739-07-26)
Літтл Брітн, штат Нью-Йорк
Помер 20 квітня 1812(1812-04-20) (72 роки)
Вашингтон
Політична партія демократично-республіканська
Дружина Сара Корнелія Клінтон
Професія політик, військовик
Релігія пресвітеріанство
Підпис GeoClintSig.jpg

Джордж Клінтон (англ. George Clinton) (26 липня 173920 квітня 1812) — учасник війни за незалежність США, урядовець. Був делегатом Континентального конгресу, губернатор штату Нью-Йорк, генералом Континентальної армії.

Ранні роки та участь у Революції[ред.ред. код]

Джордж Клінтон народився 26 липня 1739 року в невеликому поселенні Літл Брітн в окрузі Орандж штату Нью-Йорк. Його політичні погляди та інтереси були щеплені його батьком — Чарльзом Клінтоном, який був ірландським іммігрантом з графства Лонгфорд Ірландії, він був членом Нью-йоркських колоніальних зборів. Джордж Клінтон був братом генерала Джеймса Клінтона і дядьком ДеВітта Клінтона — майбутнього губернатора Нью-Йорка. Джордж Клінтон не є родичем 42-го президента США Білла Клінтона(при народженні носив прізвище Блайт).

У 18 років він вступив на службу в британську Армію під час Франко-індіанської війни, і з часом дослужився до звання лейтенанта. Потім він почав вивчати право, і згодом став секретарем у суді загальногромадянських позовів, а також працював в колоніальних зборах. Пізніше він був обраний у Континентальний Конгрес, де проголосував за Декларацію незалежності США, але був викликаний Джорджем Вашингтоном для служби бригадним генералом народного ополчення і повинен був виїхати перед підписанням.

Клінтон був відомий своєю ненавистю до лоялістів — він застосовував конфіскацію і продаж їхнього майна, щоб допомогти придушити податки. Він був прихильником і другом Джорджа Вашингтона, він поставляв продовольство військам під час важкої зимівлі в Веллі-Фордж. Він приїхав разом з Вашингтоном на першу інавгурацію і дав урочистий обід на честь цієї події.

Політична кар'єра[ред.ред. код]

В 1759 році Клінтон був призначений секретарем округу Ольстер штату Нью-Йорк, цю посаду він обіймав протягом наступних п'ятдесяти двох років. Він був членом Нью-Йоркських провінційних зборів від округу Ольстер з 1768 до 1776 року. Він став першим обраним губернатором Нью-Йорка в 1777 році, і був переобраний шість разів, перебуваючи на цій посаді до 1795 року.

В 1783 році в Добс-Феррі Клінтон і Вашингтон провели переговори з генералом Гаєм Карлтоном щодо виведення британських військ з їхніх місць дислокування у Сполучених Штатах.

У 1787–1788 роках Клінтон публічно виступав проти прийняття нової Конституції Сполучених Штатів. Герберт Сторінг ототожнив з Клінтоном автора, який писав під псевдонімом «Cato» антифедералістські есе, що з'явилися в нью-йоркських газетах під час дебатів з приводу ратифікації конституції. Однак авторство есе поставлено під сумнів. Клінтон відкликав свої заперечення тільки після того, як «Білль про права» був схвалений.

В 1792 році він був висунутий щойно створеною Джефферсоном «республіканською» партією в кандидати на пост віце-президента США. Республіканці, підтримавши разом з більшістю висування Вашингтона на другий президентський термін, виступили проти кандидатури на пост віце-президента Джона Адамса, підозрюючи його в монархічних поглядах. Клінтон був висунутий замість Томаса Джефферсона, оскільки в такому випадку Джефферсон і Вашингтон представляли б один штат — Вірджинія, що не допускається виборчим законодавством. Клінтон отримав 50 голосів вибірників проти 77 у Адамса. Кандидатура Клінтона була дискредитована його антифедералістськими виступами і його спірним, лише з невеликою перевагою, переобранням на посаду губернатора у 1792 році(він переміг тільки з перевагою в 108 голосів, а голоси від округу Отсего, де більшість виборців були налаштовані проти Клінтона, не були враховані з технічних причин).

У 1795 році він не став переобиратися на пост губернатора. З того часу не обіймав жодного державного посту, поки він не був обраний у Асамблею штату Нью-Йорк в 1800 і 1801 роках. В 1801 році він був ще раз обраний губернатором, і прослужив на цій посаді до 1804 року. В цілому він перебував на цій посаді 21 рік, і він є губернатором штату, який знаходився на посаді найдовше.

Клінтон був знову висунутий кандидатом на пост віце-президента США при Джефферсоні на президентських виборах 1804 року і на цей раз був обраний, змінивши на цьому посту Аарона Берра. Він займав пост четвертого віце-президента Сполучених Штатів, спочатку при Джефферсоні з 1805 до 1809 року, а потім при Джеймсі Медісоні з 1809 р. до своєї смерті від інфаркту міокарда у 1812 році. Клінтон був першим віце-президентом, померлим на посаді.

Клінтон був одним із двох віце-президентів, що займали посаду при двох різних президентах (другим був Джон Колдвелл Келхоун).

Клінтон був кандидатом на пост президента на виборах 1808 року, отримавши шість голосів вибірників від крила Демократично-Республіканської партії, яка поставилася непохвально до Джеймса Медісона. Він зайняв третє місце після Медісона і Чарлза Котсворта Пінкні від Федералістської партії.

Спочатку він був похований в Вашингтоні, але в 1908 рік у був перепоховані в Кінгстоні штаті Нью-Йорк.

Сім'я[ред.ред. код]

7 лютого 1770 року Клінтон одружився на Сари Корнеліу Теппен. У них було п'ять дочок і один син:

  1. Кетрін Клінтон (5 листопада 1770 — 10 січня 1811). Перший шлюб на Джоні Тайлері. Другий — Пірр Ван Кортленд молодший — син віце-губернатора Нью-Йорк Пірр Ван Кортленда.
  2. Корнелія Теппен Клінтон (29 червня 1774 — 28 березня 1810). Вийшла заміж за Едмонда-Чарльза Генета.
  3. Джордж Вашингтон Клінтон (18 жовтня 1778 — 27 березня 1813). Був одружений на Анні Флойд, дочці Вільяма Флойда. (Шурін — Конгресмен Бенджамін Толмедж)
  4. Елізабет Клінтон (10 липня 1780 — 8 квітня 1825). Вийшла заміж за Маттіаса Толмеджа.
  5. Марта Вашингтон Клінтон (12 жовтня 1783 — 20 лютого 1795).
  6. Марія Клінтон (6 жовтня 1785 — 17 квітня 1829). Вийшла заміж за Стівена Бікмена — онука Пірра Ван Кортленда і Джоанни Лівінгстон.

Спадщина[ред.ред. код]

На честь Джорджа Клінтона назвали: округ Клінтона в штаті Нью-Йорк, округ Клінтона в штаті Міссурі, округ Клінтона в штаті Огайо, поселення Клінтон в окрузі Онейда в штаті Нью-Йорк і місцевість біля Гамільтонського коледжу. У Вашингтоні округу Колумбії встановили позолочену кінну статую Клінтона на Коннектикут-Авеню. У 1873 році штат Нью-Йорк подарував бронзову статую Клінтона залу Національної скульптурної Колекції в Капітолії.

Міст між Рінікліфф і Кінгстон в Нью-Йорку назвали мостом Джорджа Клінтона.

Бібліографія[ред.ред. код]

Kaminski, John P. George Clinton: Yeoman Politician of the New Republic. — Madison House. — 1993.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
Аарон Бурр
US Vice President Seal.svg
4-й Віце-президент США

4 березня 180520 березня 1812
Наступник:
Елбридж Геррі