Міллард Філлмор
| Міллард Філлмор Millard Fillmore |
|
|---|---|
|
13-тий Президент США
|
|
| Час на посаді: | |
| 9 червня 1850 — 4 березня 1853 | |
| Віце-президент | не було |
| Попередник | Закарі Тейлор |
| Наступник | Франклін Пірс |
|
12-й Віце-президент США
|
|
| Час на посаді: | |
| 4 березня 1849 — 9 червня 1850 | |
| Попередник | Джордж Даллас |
| Наступник | Вільям Кінг |
|
|
|
| Народився | 7 січня 1800 Саммергілл, штат Нью-Йорк |
| Помер | 8 березня 1874 Буффало, штат Нью-Йорк |
| Національність | Англієць |
| Політична партія | Віг, Анти-масонська партія, Know nothing |
| Дружина | Ебігейл Філлмор (1-а) Керолін Філлмор (2-а) |
| Професія | юрист |
| Релігія | унітарна |
| Підпис | |
Мі́ллард Фі́ллмор (англ. Millard Fillmore, *7 січня 1800, Саммергілл— †8 березня 1874, Буффало) — тринадцятий президент США (1850—1853). Останній президент від партії вігів і другий, що зайняв пост унаслідок смерті попередника. Потім двічі балотувався в президенти самостійно, але обидва рази невдало. Філлмор, як і його безпосередні наступники Франклін Пірс і Джеймс Б'юкенен, зазвичай вважається одним з гірших президентів США за всю історію.
Початок кар'єри [ред.]
Син небагатого фермера в штаті Нью-Йорк; вчився майстерності у кравця, з 15-річного віку працював на суконній фабриці; вільний час присвячував читанню; завдяки допомозі декількох спроможних людей міг вивчити правознавство в Буффало. Був адвокатом і членом законодавчих зборів штату, де провів закон про відміну особистого затримання за борги; у 1833—1835 і 1837—1843 рр. засідав в конгресі. Належав до партії вігів, але відрізнявся великою помірністю і схильністю до компромісів. У 1848 р. віги виставили його кандидатом на пост віце-президента США. 4 березня 1849 р. він зайняв пост, а 9 червня 1850 р. смерть президента Закарі Тейлора зробила Філлмора тринадцятим президентом Сполучених Штатів.
Президентство [ред.]
Міллард Філлмор сприяв проведенню компромісу Клея, що винагороджував рабовласників за прийняття Каліфорнії до складу Союзу на правах вільного штату законом про переслідування в межах вільних штатів рабів-утікачів. Закон цей не примирив з Філлмором демократів, але відштовхнув від нього вігів Півночі, і коли він в 1852 р. побажав виступити кандидатом на президентство на наступне чотириріччя, то знайшов підтримку лише серед нечисленних вігів Півдня. У 1856 р. його виставила кандидатом на президентство ефемерна партія Know nothing (індиферентна до найпекучішого питання про рабовласництво і що вимагала обмеження доступу переселенців в Сполучені Штати). При остаточному балотуванні за нього подали голос лише 8 з 296 вибірників (при обранні вибірників — 874 000 голосів із загальної кількості 4 млн.). Цим закінчилася його політична кар'єра. Див. J. Chamberlain, «Biography of Millard F.» (Буффало, 1856).
Джерела [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Міллард Філлмор |
| Попередник: Закарі Тейлор 1849 — 1850 |
13-й Президент США 9 червня 1850 — 4 березня 1853 |
Наступник: Франклін Пірс 1853 — 1857 |
| Попередник: Джордж Даллас |
12-й Віце-президент США 4 березня 1849 — 9 червня 1850 |
Наступник: Вільям Кінг |
|
||||||||||||||||||||
|
|||||||

