Джон Адамс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джон Адамс
John Adams
Джон АдамсJohn Adams

Час на посаді:
4 березня 1797 — 4 березня 1801
Попередник Джордж Вашингтон
Наступник Томас Джефферсон

Час на посаді:
21 квітня 1789 — 4 березня 1797
Наступник Томас Джефферсон

Народився 30 жовтня 1735(1735-10-30)
Квінсі, провінція Массачусетс
Помер 4 липня 1826(1826-07-04) (90 років)
Квінсі, штат Массачусетс
Національність Англієць
Політична партія Федералістська партія США
Дружина Ебігейл Сміт Адамс
Релігія Унітаріанська церква
Підпис John adams signature.svg

Джон А́дамс (англ. John Adams) (30 жовтня 1735, Квінсі, Массачусетс — 4 липня 1826) — один з лідерів американської революції, політик, другий президент США. Правник, керманич війни за незалежність, один з провідних федералістів. Батько 6-го президента США Джона Квінсі Адамса.

Був учасником першого та другого Континентальних конгресів представників англійських колоній в Америці. Як депутат Континентального конгресу брав участь у роботі редакційної комісії зі складання Декларації незалежності у 1776. В 1780 році був послом у Нідерландах і в 1782 році домігся визнання ними незалежності США. Брав участь в переговорах які завершилися підписанням Версальського мирного договору 1783 з Англією. Був першим послом США у Великій Британії (1785–1788 роки). Після повернення в Америку був одним з лідерів федералістів. В 1789–1797 був першим в історії країни віце-президентом. В 1797–1801 рр. був другим президентом Сполучених Штатів. Після 1801 року політикою не займався та повернувся до фермерства.

Раннє життя[ред.ред. код]

Джон Адамс молодший, наймолодший з трьох синів, народився 30 жовтня 1735, у місті Квінсі, колонії Массачусетс (тепер штат). Його батьки Джон Адамс Старший та Сюзанна Бойлстон. Будинок де народився Джон Адамс сьогодні є Національною історичною пам'яткою США.

Родинний дім сім'ї Адамс, збудований у 1681, де у 1735 народився майбутній президент Джон Адамс

Його батько, також Джон (1691–1761), був пуританом, лейтенантом міліції (партизан) та членом міської ради де займався шкільними та дорожними справами. Адамси походять від Герні Адамса, який емігрував з Брейнтрі, Англії до колонії Массачусетс приблизно 1638 року.

Майбутній президент народився у скромній, дуже релігійній сім'ї, що було характерно для нащадків перших англійських імігрантів які жили строго за законами Біблії. Вже з дитинства дітей привчали до важкої роботи, зокрема і молодого Джона Адамса.

Гарвардський коледж яким його бачив Джон Адамс, малюнок Пола Ревіра

У 1751, коли йому було 16 років, він поступив в Гарвардський коледж (тепер частина Гарвардського університету). Батько хотів щоб Джон став пастором, але в сина були сімніви з цього приводу. Після успішного випуску 1755 року він декілька років працює вчителем школи у Вурстері, Массачусетс. Протягом цього часу Адамс намагається визначитись з кар'єрним шляхом й вирішує стати адвокатом. Джон Адамс вивчає адвокатську справу у Джеймса Патнема, який, в майбутньому, під час революції підтримає британців. 1758 року Джон Адамс розпочав свою кар'єру в якості адвоката. Пізніше екс-президент Адамс заявить що його прагнення до незалежності американських колоній, як і сама незалежність країни, народились у 1761 році в Бостоні, коли він спостерігав за промовою видатного американського адвоката Джеймса Отіса молодшого.

Абіґгейл Адамс, дружина Джона Адамса, 1766 рік

Мемуари екс-президента свідчать про те що Джеймс Отіс зіграв велику роль у формуванні його самостійницької свідомості.

25 жовтня, 1764, він одружився на Абіґейл Сміт, дочці місцевого пастора. Вона зіграє впливову роль у політичних поглядах свого чоловіка й увійде в історію як супротивник рабства й активістка за свободу жінок. В них були діти Абіґейл (1765–1813), майбутній президент США Джон Квінсі (1767–1848), Сюзанна (1767–1848), Чарлс (1770–1800), Томас Бойлстон (1772–1832). Елизавета (1775) померла при народженні.

Двоюрідний брат, Самюел Адамс, політик та публіцист, також один з організаторів визвольного руху північно-американських колоній проти Великобританії.

1765–1774[ред.ред. код]

Супротивник Акту про гербовий збір[ред.ред. код]

Адамс вперше здобув широкої популярності через його супротив Акту про гербовий збір — британський закон, прийнятий у 1765 році. Згідно з цим актом за кожну торгівельну угоду, як-от: випуск газети, книги, гральних карт, оформлення або засвідчення документа, і навіть публікацію оголошення — мешканці тринадцяти британських колоній зобов'язувались сплачувати податок. Молодий адвокат був обурений правовим нововведенням, почалась боротьба. Тоді коли інші обурені влаштовували масові безпорядки Джон Адамс діяв у рамках законів, у серпні 1765 він надіслав п'ять статей Бостонській газеті. Статті пояснювали причини незадоволення колоністами. Він пояснив що Акт про гербовий збір порушував елементарні права англійців, які заслуговували всі вільні люди: право платити податки лише за згодою та бути судимими присяжними відібраними з місцевих мешканців. 1766 року акт було скасовано британським парламентом.

Бостонська різанина[ред.ред. код]

Гравюра «Бостонської різанини» Пола Ревіра, стала успішною агітацією за незалежість від Британії

5 березня 1770 року натовп радикальних колоністів-революціонерів напав на британських солдатів, останні відкрили вогонь, вбивши п'ятеро американців. Солдатів було арештовано за криминальними звинуваченнями. Інцидент було негайно названо Бостонською різаниною, газети вимагали швидкого й жорстокого вироку. Довгий час солдати не могли знайти адвоката який би захистів їх у суді. Джон Адамс, для якого закон завжди був вище емоцій, погодився. Відомо, також, що водночас він побоювався втратити свою репутацію, особливо дивлячись на те що Бостон був осередком революційної діяльності американських колоністів. Несподівано для всіх Адамс добився виправдання шістьох з британських солдатів, двох було засуджено за вбивство за умовами що воно не було навмисним. Таким чином він демонстрував свою неупередженість та віру в закон. Внаслідок Адамс став найвідомішим адвокатом Америки.

Тим часом його було обрано бостонським членом палати представників Генерального суду Массачусетса — колоніальний законодавчий орган.

Конфлікт навколо юрисдикції парламентської влади[ред.ред. код]

1772 року британський губернатор колонії Массчусетс Томас Хатчінсон оголосив що він та його судді більше не будують отримувати заробітну плату від місцевого законодавчого органу колонії, вони фінансуватимуться прямо Британією з митних прибутків. Радикально налаштовані мешканці Бостона, столиці Массачусетсу, протестували проти цього рішення й попросили Адамса пояснити причини їх незадоволення. Адамс погодився й написав відомий відкритий лист губернатору «Дві відповіді Массачусетської Палати представників губернатору Хатчінсону» де аргументував колоніальний протест тим що колоністи (американці) ніколи не були під владою Парламенту Великобританії. Їх історична домовленість була безпосередньо з королем й відповідали вони виключно йому. Метою Адамса було продемонструвати те що колоніальні законодавчі органи були цілком автономними над внутрішніми справами, єдиним з'вязком з Британією був король. Оскільки Британський Парламент не обирався мешканцями колоній він не міг їх представляти.

На шляху до незалежності[ред.ред. код]

Континентальний конгрес[ред.ред. код]

Зал де збирався континентальний конгрес у 1775–1783 роках

Британські спроби зупинити колоніальний бунт мали зворотний ефект. Внаслідок, так званих, Нестерпних законів, був двічі скликан Континентальний конгрес, у Філадельфії, за участю представників всіх тринадцяти колоній. Адамс представляв Массачусетс в обох скликаннях конгресу.

25 жовтня 1774 конгресмені затвердили та відіслали «Клопотання Королю» у якому висловлювалось сподівання знайти порузуміння між королем та «його відданими слугами», лише Адамс ретельно протестував.

Адамс був головним прихильником ідеї створення незалежної від Британії країни. Майже з початку конгресмені поділились на представників південних та північних колоній, останні більш схильні до незалежності. У червні 1775, Адамс, намагаючись об'єднати всіх конгресменів, висунув Джорджа Вашингтона, південного представника з Вірджинії, на посаду головнокомандуючого континентальної армії. Вашингтон погодився і його підтримав конгрес. Таким чином Адамс висунув Вашингтона у якості національного лідера, згодом першого президента США.

5 травня 1776 Континентальний конгрес, реагуючи на зростання воєнних дій що розпочались тринадцять місяців тому у Битві під Лексінгтоном та Конкордом, закликав колонії почати створювати власні конституції — Адамс назвав це рішення «самою незалежністю».

Політичні погляди на владу[ред.ред. код]

Конгресмені від Провінційного конгресу Північної Кароліни звернулись до Адамса з проханням висловитись щодо форми нової влади. Він погодився і у 1776 році вийшла його брошура «Думки про владу», яка згодом стала впливовою у написанні конституцій багатьох штатів (колишніх колоній). У неї Адамс захищає республіканську систему правління й аргументує за доцільність існування двох палат законодавчої влади (бікамералізм). Він також пояснює що виконавча та судова влади мають бути незалежними. Згодом Сполучені Штати Америки приймуть всі ці основні принципи державної влади.

Декларація незалежності[ред.ред. код]

«Декларація незалежності», картина 1819 року Джоном Трамбулем. Джон Адамс стоїть в центрі. показано історичний момент презентації Декларації незалежності перед конгресом.

7 червня 1776, Річард Генрі Лі подав резолюцію про незалежність для розгляду перед Континентальним конгресом, Адамс підтримав резолюцію і боровся за її прийняття доки це не відбулось 2 липня 1776. Адамс писав з цього приводу у листі дружині: «вчора вирішилось найважливіше питання з усіх що будь коли вирішували в Америці, важливіше рішення, напевно, ніколи не приймала і ніколи не прийме людина»

Конгрес сформував комітет з п'яти членів, зокрема Адамса, якому конгрес доручив написати декларацію незалежності. Сам документ був здебільшого написан Томасом Джефферсоном, який роками пізніше зізнався що Адамс був головним захисником декларації перед конгресом де ще залишались супротивники. 1777 року він залишив місце члена Массачусетського законодавчого органу оскільки був обраний членом постійної комісія що спостерігала та доглядала за Континентальною армією, та робила відповідні рекомендації Континентальному конгресу.

Посол у Європі[ред.ред. код]

Конгрес вдвічі посилав Адамса представляти молодий союз держав (штатів) в Європі, вперше у 1777 і знову 1779 року. Під час поїздки до Франції 15 лютого 1778 його супроводжував десятирічний син Джон Квінсі, згодом також майбутній президент. Їх фрегат, Бостон, постійно переслідувався британським флотом — таким чином двоє майбутніх президентів США перебували в небезпеці. Бостону вдалось не лише врятуватися, але й захопити британський каперський корабель. Адамса висунули на критично важливу ріль абмасадара нової держави до Франції незважаючи на його незнання інтернаціональної дипломатичної мови — французької. Його перший візит тривав з 1 квітня, 1778 до 17 червня 1779. Після чого він повернувся додому.

У період з 1 вересня по 30 жовтня 1779, він, разом с Самюелом Адамсом (родичем) та Джеймсом Бодуіном, розробляв Массачусетську Конституцію. У вересні 1779 йому було доручено повернутися до Франції після завершення конституційного з'їзду штату Массачусетс. 15 листопада Адамс відправився в Європу на борту французького фрегата Відчутний. Цього разу Адамса було призначено повноважним міністром.

Конституційні думки[ред.ред. код]

Нова конституція Массачусетса, ратифікована 1780 року, здебільшого написана самим Адамсом й відповідає його особистим поглядам на політику та суспільство. Це перша конституція яка була написана спеціальним комітетом та ратифікована народом. Вона також першою демонструвала двопалатний законотворчий орган влади, окрему виконавчу та судову владу. Конституція була спрямована на взаємообмеження усіма гілками влади.

Питання рабства[ред.ред. код]

Під час життя Джона Адамса, рабство було загальноприйнятою практикою для заможних білих людей. Сам Адамс ніколи не купував рабів й принципово відмовлявся від використання рабської сили. Абігейл Адамс також була проти рабства, вона наймала на роботу вільних чорношкірих на відміну від її батька який мав двох домашніх рабів. Тим часом, Адамс намагався не торкатись рабського питання у великій політиці. Він виступив проти звільнення рабів у рідному штаті Массачусетсі й був проти використаня чорношкірих в американській війні за незалежність.

Віце-президент[ред.ред. код]

Під час перших президентських виборів Сполучених Штатів Америки 1789 року, Адамс посів друге, з тринадцяти, місце після Джорджа Вашингтона. Таким чином, відповідно до конституції, Адамс обійняв посаду першого Віце Президента. У цей час він головував у Сенаті. У 1782 він був переобраним.

Вибори 1796[ред.ред. код]

Помаранчеві штати — переможець Адамс. Зелені штати — переможець Джефферсон.

Вибори 1796 року були першими за участю політичних партій. Адамс був кандидатом в президенти від Федералістської партії, іншим кандидатом від цієї партії був Томас Пінкі, губернатор Південної Кароліни. У той час напарників-кандидатів, у сучасному розумінні, не було, але Томаса Пінкі було обрано саме з цієї мети. Головним опонентом Адамса був Томас Джефферсон, кандидат від Демократично-республіканської партії. Деякі представники Федералістської партії вважали Адамса занадто свавільним, упертим, та непередбачуваним, й надавали перевагу Гамільтону — лідеру партії.

Томас Джефферсон на той час був першим Державним секретарем США, представник штату Вірджинії. Іншим кандидатом від Демократично-республіканської партії, й фактичним напарником Джефферсона, був Сенатор Аарон Бурр зі штату Нью Йорк.

Під час президентської кампанії, замість того щоб брати активну учась у неї, Адамс залишався вдома у своєму місті Квінсі. Він називав процес президентської кампанії дурним та злим. Агітаційну кампанію за нього проводила партія.

Джон Адамс переміг у півничних штатах, Томас Джефферсон у південних. Адамс став другим Президентом США 4 березня 1797.

Президентство: 1797–1801[ред.ред. код]

Президентський долар відображаючий Джона Адамса

Як федераліст вів політику, яка утверджувала владу федерального уряду над штатами. Видав Акт «проти чужої антиурядової агітації», в якому заборонялося імігрантам та громадянам Америки критикувати федеральний уряд, що є прямим порушенням І статті Конституції. У зв'язку з чим, Медісон та Джеферсон написали «Резолюції Вірджінії та Кентукі».

Батько-засновник американського флоту. За його президентсва до Конституції було додано 11 поправку.

Також за його президентсва була так звана неофіційна «Тиха» війна між США та Францією, яка спалахнула після того, як так званні XYZ урядовці заявили, що для того зустрічі з Міністром Закордонних справ Франції Тамільяном, посол США повинен заплатити хабар в розмірі 2 з половиною мільйонів доларів.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
Джордж Вашингтон
17891797
Seal of the President of the United States.svg
2-й Президент США

4 березня 17974 березня 1801
Наступник:
Джефферсон Томас
18011809
Попередник:

посада створена
US Vice President Seal.svg
1-й Віце-президент США

21 квітня 17894 березня 1797
Наступник:
Томас Джефферсон