Честер Алан Артур
| Честер Алан Артур | |
|---|---|
|
21-й Президент США
|
|
| Час на посаді: | |
| 19 вересня 1881 — 4 березня 1885 | |
| Віце-президент | не було |
| Попередник | Джеймс Гарфілд |
| Наступник | Гровер Клівленд |
|
20-й Віце-президент США
|
|
| Час на посаді: | |
| 4 березня 1881 — 19 вересня 1881 | |
| Попередник | Вільям Е. Вілер |
| Наступник | Томас Е. Хендрикс |
|
|
|
| Народився | 5 жовтня 1829 Фейрфілд, штат Вермонт |
| Помер | 18 листопада 1886 Нью-Йорк |
| Національність | Англієць |
| Політична партія | Республіканська партія США |
| Дружина | Еллен Льюїс Херндон Артур |
| Професія | юрист |
| Релігія | єпископальна |
| Підпис | |
Честер Алан Артур (англ. Chester Alan Arthur) (5 жовтня 1829—18 листопада 1886) - 21-й президент США (1881-1885), республіканець. У 1880 був обраний віце-президентом Джеймса Гарфілда і зайняв його місце, коли через рік Гарфілда було вбито.
Початок кар'єри [ред.]
Честер Алан Артур був сином переселенця з Ірландії, баптистського священика; народився у Фейрфілді, в окрузі Франклін, в штаті Вермонт, вчився в «Union College» в Скенектеді, в штаті Нью-Йорк, і, присвятивши себе адвокатурі, оселився в 1851 р. в Нью-Йорке, де незабаром почав грати політичну роль і в 1856 р. сприяв створенню республіканській партії. Під час громадянської війни у США 1861—1865 він у ролі першого генерал-інспектора, а пізніше генерал-квартирмейстера Нью-Йорка працював над озброєнням військ штату і доставлянням їх у театр бойових дій. Призначений в 1872 р. президентом Уліссом Грантом у нагороду за надані їм послуги головним митним директором (Collector of Customs) нью-йоркської гавані, він займав цю важливу та вигідну посаду до 20 липня 1878, коли президент Резерфорд Хейз усунув його за опозицію реформі громадянської служби, під виглядом звинувачення у хабарництві. Ця сильна міра справила глибокий розкол у республіканській партії й змусила Артура стати на бік тих, що під проводом сенатора Конклінга надавали завзятий опір реформам Хейза.
Вице-президентство і президентство [ред.]
На конвенті республіканської партії, котра виставила у червні 1880 р. в Чикаго кандидатом у президенти Джеймса Гарфілда, Артура призначили кандидатом у віце-президенти, щоб примирити меншість Конклінга (так звані Stalwarts) і виявити одностайну дію партії. Гарфілд та Артур були обрані 2 листопада 1880. 2 липня 1881 р. Гарфілд був смертельно поранений Шарлем Гіто, але прожив у важкому стані ще два місяці. Фігура Артура (над яким тяжіло звинувачення в хабарництві) була украй непопулярною (крім того, психічно ненормальний Гито, стріляючи в президента, вигукнув, що робить Артура президентом), і він утримувався від того, щоб за життя Гарфілда в повному об'ємі переймати його обов'язки.
19 вересня 1881 р. Гарфілд помер, Артур прийняв президентство і 22 вересня 1881 р. присягнув конституції. До кінця 1881 р. Артур змінив головний склад колишнього кабінету. Нові міністри належали правому, так званому конклінговському, боку республіканської партії.
На посту президента Артур провів нову реформу цивільної служби, результати якої зберігалися тривалий час; його називають «батьком цивільної служби США». Попри початкову непопулярність, Артур впорався зі президентськими повноваженнями більш ніж успішно, і до закінчення терміну він завоював загальну вдячність, навіть із боку такого скептика, як Марк Твен, що завжди сміявся над політиками.
По закінченні повноважень Артур не виявляв бажання балотуватися самостійно, повернулося у Нью-Йорк і помер через півтора роки на 58-му року життя від інсульту. Менше, ніж він, екс-президентом США був лише Джеймс Нокс Полк.
Посилання [ред.]
| Попередник: Джеймс Гарфілд 1881 |
21-й Президент США 19 вересня 1881 — 4 березня 1885 |
Наступник: Гровер Клівленд 1885 — 1889 |
| Попередник: Вільям Е. Вілер |
20-й Віце-президент США 4 березня 1881 — 19 вересня 1881 |
Наступник: Томас Е. Хендрикс |
|
||||||||||||||||||||
|
|||||||

