Динозаври

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
†Динозаври
Час існування: Середній Тріас – Пізня Крейда (не враховуючи птахів)
Реконструкція стегозавра в «Юрському Парку» в Балтові (Bałtów), Польща.
Реконструкція стегозавра в «Юрському Парку» в Балтові (Bałtów), Польща.
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Надтип: Вториннороті (Deuterostomia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Надклас: Чотириногі (Tetrapoda)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Підклас: Діапсиди (Diapsida)
Інфраклас: Архозавроподібні (Archosauromorpha)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Овен, 1842
Ряди і підряди
Посилання
Вікісховище: Dinosauria
Віківиди: Dinosauria
EOL: 3014672
NCBI: 436486
Fossilworks: 91968

Диноза́ври (лат. Dinosauria — з грец. δεινός — «страшний» і грец. σαῦρος — «ящірка») — надряд плазунів, які жили 235-65 млн. років тому в мезозойську еру (тріасовий, юрський і крейдовий періоди), аж до масового вимирання 65 млн. років тому. Були групою тварин, що домінувала на суходолі. Описано понад 1000 видів. Жили на всіх континентах. Поділяються на 2 ряди: птахотазові (Ornithischia) і ящіротазові (Saurischia), останні, найімовірніше, були предками птахів (деякі мали оперення і, можливо, були теплокровними. Довжина різних видів коливалася від 35 см до 35 м, вага — від 110 грам до понад 100 т.

Птахи — найімовірніші нащадки динозаврів, і в більшості сучасних класифікацій їх відносять до динозаврів. Проте традиційно динозаврами називають динозаврів-нептахів. Динозаври входять до групи архозаврів. Їхніми найближчими родичами (крім птахів) є крокодили та вимерлі текодонти і птерозаври.

Етимологія назви

Динозаври вперше згадані 1667 року в ілюстраціях Роберта Плота. Офіційно відкриті 1822 року подружжям Мантелів. Термін «динозавр» введений 1842 року англійським біологом Річардом Оуеном для опису перших скам'янілих останків стародавніх ящерів, що вражали уяву вчених своїми розмірами[1].

Слово походить від грецького δεινός (deinos) — «страшний, жахливий» і σαῦρος (sauros) — «ящір»[2]. Хоча таксономічне ім'я часто інтерпретувалося як вказівка на зуби, кігті, й інші вселяючі страх особливості динозаврів, насправді ж Оуен дав цей термін, вказуючи на їх розмір і велич[3]. Пояснюючи свої погляди, Оуен називав динозаврів товстошкірими вторинного періоду. До товстошкірих в 19 столітті відносили великих і масивнотілих бегемотів, слонів і носорогів, а вторинним періодом вважали мезозойську еру.

Загальна характеристика

Головною анатомічною особливостю динозаврів є стегновий суглоб з центральним отвором. Крім того, більшість із них були двоногими. Ця особливість давала їм великі переваги перед рештою тодішніх тварин: збільшувався їх кругозір, передні кінцівки стали вільними. Фізіологічно перші динозаври не відрізнялися від решти плазунів, але пізніші види набули теплокровність та деякі інші особливості, пов'язані з активним способом життя (це стосується, головним чином, хижих тероподів).

Класифікація

Динозаври відносяться до групи архозаврів. До цієї групи також відносяться крокодили і вимерлі птерозаври й текодонти. Самі динозаври — великий надряд, до якого відносяться два великих ряди, які розрізняються за будовою тазу: ящеротазові (Saurischia) і птахотазові (Ornithischia). Поділ на ці два ряди був запропонований у 1887 році британським палеонтологом Гаррі Сілі (Harry Seeley). Назви носять умовний характер, оскільки у ящеротазових динозаврів будова тазу не схожа на його будову у ящірок, а птахи походять не від птахотазових, а від ящеротазових динозаврів. Ящеротазові — ряд динозаврів з лобковими кістками, первинно направленими вперед (як у крокодилів). У деяких відносно пізніх ящеротазових лобкові кістки стають спрямовані назад (як у птахів). У птахотазових лобкові кістки направлені назад первинно.

Серед обох груп є як чотириногі форми, так і двоногі.

Відмінності в будові тазових кісток Птахотазових і Ящіротазових динозаврів
Тазові кістки Птахотазових динозаврів. Лобкові кістки спрямовані назад. Тазові кістки Ящіротазових динозаврів. Лобкові кістки виступають вперед.

До ящеротазовим відносяться тероподи («звіроногі») и завроподоморфи («ящероногі») динозаври. Підряд Тероподи включає в себе всіх хижих динозаврів. Вважається, що від малих тероподів походять птахи. Завроподоморфи — в основному великі рослиноїдні динозаври з довгими шиями і хвостами.

Ряд Птахотазові включає такі групи:

  • стегозаври («пластинчасті ящери»), у яких пластини розміщені вздовж хребта;
  • анкілозаври («закостенілі ящери») — часто покриті кістяною бронею по усьому тілу;
  • цератопси («рогаті ящери») — найбільш відомий трицератопс;
  • пахицефалозаври («товстоголові ящери») — з кістяними потовщеннями на черепах;
  • орнітоподи («птахоногі»), для яких характерне пересування переважно на двох ногах (біпедальність); найвідоміший представник — ігуанодон.

Згідно з традиційною класифікацією, стегозаврів і анкілозаврів об'єднують у підряд тиреофорів («щитоносних»), цератопсів і пахицелозаврів у підряд маргіноцефалів, а третім підрядом вважають орнітоподів. За сучаснішою класифікацією виділяють два підряди: тиреофорів і цераподів, а в останній відносять орнітоподів, цератопсів і пахицефалозаврів в якості інфрарядів.

Ряд Ящеротазові

Ряд Птахотазові

Їжа

Перехідні форми і декілька груп невеликих тероподів (більшість м'ясоїдних динозаврів), таких як орнітоміміди чи альварезавриди, напевно, були всеїдними.

Представники незвичайної групи тероподів, теризинозавридів, були рослиноїдними.

Спинозавриди і пеліканімім («Наслідувач пелікана»), можливо, їли рибу (на це вказують особливості черепів). Вони мали багато тонких зубів, як вважають, пристосованих для втримування слизької риби. Крім того, в пеліканіміма були складки шкіри на шиї, як у пелікана (звідки й назва).

Дієту динозаврів визначають за допомогою їхніх зубів та скам'янілого посліду — копролітів. Кожен динозавр мав унікальну будову зубів, пристосовану для споживання певного типу їжі. Наприклад, завдяки цьому ми знаємо, що тероподи були хижаками: в більшості з них зуби конічної форми, приплюснуті з боків, з загостреними краями і завернуті назад, щоб втримувати жертву. Ще докладнішими є копроліти: вони містять дані про те які саме види рослин чи тварин їв динозавр. Дієту хижаків можна визначити за допомогою слідів від укусів на кістках їхніх потенційних жертв, і вмісту скам’янілих решток в області черевної порожнини під час розкопок (залишки кісток, тощо).

Більшість динозаврів не могли пережовувати їжу, бо в багатьох видів не було щічних м'язів. Єдиною групою з цією властивістю були деякі пізні орнітоподи. Деякі динозаври спеціально ковтали камінці гастроліти, щоб ті перемелювали жорстку їжу в шлунку.

Можливо, деякі хижаки, такі як маюнгатол і целофіз були схильні до канібалізму.

Розміри

Порівняння розміру завропосейдона з людиною.
Порівняння розміру джуравенатора з людиною.

Перші динозаври були відносно невеликими. Найдавніші відомі динозаври, такі як Eoraptor, Saturnalia чи Eodromaeus, були завдовжки 1-1,5 м.

Перші динозаври-гіганти появились в кінці тріасу, це були рослиноїдні прозавроподи, які могли сягати до 9 м. Паралельно з ними збільшились і хижаки, але про великих хижаків тріасу відомо небагато. У юрському періоді з'явилися диплодокові, титанозаври та брахіозаврові — відповідно найдовші, найважчі та найвищі наземні хребетні за всю історію Землі.

Серед хижаків найбільшим був спинозавр (можливо, до 17 м), основу раціону якого складала риба. Тиранозавр і деякі гігантозарові були завждовжки до 14 м.

Вимирання динозаврів

Докладніше: Вимирання динозаврів

Масове вимирання динозаврів (та багатьох інших видів тварин і рослин) відбулося наприкінці крейдового періоду 65,5 млн. років назад і носила стрімкий характер.

За останніми науковими дослідженнями[4], на думку яких, це сталося внаслідок падіння гігантського астероїда. Кратер діаметром у 15 кілометрів був знайдений на території сучасної Мексики. Енергія удару астероїда об Землю в мільярд разів перевищувала енергію вибуху атомної бомби над Хіросімою. Ця подія збігається за часом з датою катастрофічної події, що поклала край 160 млн. років панування динозаврів на планеті і відкрила дорогу пануванню на планеті ссавців, до яких відноситься і людина. Хоча ця теорія має ряд дуже слабких місць.

Альтернативна теорія пояснення вимирання динозаврів стверджує, що причиною його стали потужні виверження гігантських вулканів. Вони відбулися на території, яка згодом стала Декканським нагір'ям в Індії, і тривали 1,5 млн. років. Противники цієї теорії стверджують, що до моменту загибелі динозаврів вулкани вивергалися вже півмільйона років, проте істотного впливу на світову флору і фауну це не мало.

І падіння метеорита, і виверження могли викликати затемнення атмосфери, похолодання і загибель безлічі видів живих істот.

Еволюція

Докладніше: Еволюція динозаврів та Походження птахів

Історія відкриття

Докладніше: Історія відкриття динозаврів

Динозаври в культурі

Динозаври в літературі

Докладніше: Список художніх книг про динозаврів

Динозаврам присвячено багато науково-популярних творів. Нашому читачу найбільш відомі книги Ігоря Акімушкіна «Стежкою легенд» і «Зниклий світ».

Не обійшли динозаврів увагою і белетристи. В романах Артура Конан Дойля «Загублений світ» і Володимира Обручева «Плутонія» описуються динозаври, яким вдалось проіснувати до нашого часу в ізольованих природніх анклавах, умови яких не притерпілих суттєвих природніх змін з часів юрського періоду. Роман Конан Дойля був багаторазово екранізованим.

Також широкої популярності набули романи американця Майкла Крайтона, в якого динозаврів вдається вивести за допомогою генної інженерії. Його книги «Парк юрського періоду» і «Загублений світ» були екранізовані Стівеном Спілбергом в однойменних картинах.

Динозаври в кінематографі

Докладніше: Список фільмів про динозаврів

Динозаври в комп'ютерних іграх

Докладніше: Список ігор про динозаврів

Див. також

Джерела

  1. Динопедия - найбільша енциклопедія динозаврів (рос.)
  2. Девид Бёрни. Иллюстрированная энциклопедыя:динозавры. —- ООО «Издательство Астрель», 2002.— 222стр. (рос.)
  3. DINOWEB - світ прадавніх плазунів. (рос.)

Примітки

  1. ↑ Owen, R. (1842). «Report on British Fossil Reptiles.» Part II. Report of the British Association for the Advancement of Science, Plymouth, England.
  2. ↑ ["Liddell-Scott-Jones Lexicon of Classical Greek". http://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/lexindex?lookup=deino/s&lang=greek&doc=Perseus:text:1999.01.0169&formentry=0. Retrieved 2008-08-05.]
  3. ↑ Farlow, J.O., and Brett-Surman, M.K. (1997). «Preface». in Farlow, J.O., and Brett-Surman, M.K. (eds.). The Complete Dinosaur. Indiana University Press. pp. ix-xi. ISBN 0-253-33349-0.
  4. ↑ більшість вчених остаточно визначилися з причиною вимирання динозаврів

Посилання

Динозаври
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Біологія»
q: Цитати у Вікіцитатах?
Wikispecies: Динозаври у Віківидах?
CMNS: Динозаври у Вікісховищі?
Українськомовні
Польськомовні
Російськомовні
Англомовні

Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Динозаври&oldid=10222270