Слон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Слон Elephas maximus (слон індійський) у зоопарку

Слон — загальна народна назва всіх родів і видів тварин з родини Слонові (Elephantidae). Сучасні слони мешкають у Африці південніше Сахари та на півдні Азії. Ця група тварин має величезне значення в історії багатох народів світу і культур.

Загальні відомості[ред.ред. код]

  • докладніше про родину, що включає сучасних слонів, див. Слонові.
Відмінності між слонами
Файл:Asian-Elephant-(Elephas-maximus).jpg
Азіатський слон (відмітні риси):
1. Дві високі і виділяються верхівки; 2. Короткі і невеликі вуха; 3. Похилий без прогинів аркоподібна спина; 4. Короткі бивні іноді відсутні; 5. Один довгий пальцевидний відросток хобота; 6. П'ять кістяних нігтів передніх ступень; 7. Чотири кістяних нігтя задніх ступень; 8. Невисока, - у порівнянні з африканцями, - важке тіло.
Файл:African elephant (Loxodonta africana).jpg
Африканськи слон (відмітні риси):
1. Рівний похилий лоб; 2. Дуже великі вуха; 3. Вигин спини прогнуть посередині вниз; 4. Довгі бивні; 5. Два пальцевидних хапальних відростка на кінці хобота; 6. Чотири пальцеподібні кісточки передніх ступень; 7. Три пальцеподібні кісточки задніх ступень; 8. Висока струнке тіло.

Морфологія[ред.ред. код]

Слони — великі тварини: висота тіла в плечах. Довжина до 4—4,5 м, маса до 5 (зрідка до 7,5) т, самиці дрібніші за самців; зустрічаються карликові форми. Африканський слон більший за індійського.

Органом дотику, нюху (добре розвинутий) і хапання служить рухливий хобот. Щічні зуби в міру стирання замінюються новими (зуби змінюються протягом життя 6 разів). Сильно розвинуті другі верхні різці (бивні) мають постійний ріст.

Вуха[ред.ред. код]
Різниця між вухами азійського та африканського слонів.

Великі вуха, якими слони махають, є також дуже важливими для регулювання температури. Вуха слона складаються з тонкого шару шкіри, яка покриває хрящову тканину, та густої мережі кровоносних судин. У жаркі дні слони постійно махають вухами, створюючи легенький вітерець. Цей вітерець охолоджує поверхню кровоносних судин і потім охолоджена кров поступає у решту тіла тварини. Гаряча кров після поступлення у вуха може бути охолоджена навіть до 6 °C перед поверненням у решту частину тіла. Різниця в розмірах вух африканського та азійського слонів можна частково пояснити географією їхнього проживання. Африканські походять і проживають біля екватора, де тепліше. Тому вони мають більші вуха. Азійські живуть трохи далі на північ, у трохи прохолоднішому кліматі, і тому мають менші вуха.

Вуха також використовуються при певній демонстрації агресії та протягом шлюбного періоду у самців. Якщо слон хоче залякати хижака чи противника, він розставляє широко вуха щоб виглядати більш масивним та вражаючим. Протягом сезону спарювання самці виділяють муст (секрет), який пахне, із залози, що знаходиться поза очима. Джойс Пул, відомий дослідник слонів, висував теорію, що самці махають вухами щоб поширювати запах «слонового одеколону» на великі відстані.[1]

Файл:Elephant-female-anatomy.jpg
1. Головний мозок; 2. Спинний мозок; 3. Стравохід; 4. Легке (легені); 5. Шлунок; 6. Дванадцятипала кишка; 7. Область тонкого кишечника; 8. Нирка (нирки); 9. Сечовід (уретра); 10. Матка; 11. Пряма кишка (ректальна кишка); 12. Сечовий міхур; 13. Серце; 14. Носова порожнина; 15. Хобот (зрощена верхня губа і ніс); 16. Рот; 17. Гортань і надгортанник; 18. Трахея; 19. Діафрагмальна мембрана (діафрагма); 20. Селезінка; 21. Анальний вихід прямої кишки; 22. Анус (задній прохід); 23. Вагіна (вагінальна труба); 24. Піхву (зовнішні жіночі статеві органи); 25. Бивень (бивні); 26. Носовий прохід; 27. Ніздря (ніздрі); 28. Мова; 29. Губа нижньої щелепи (губи); 30. Остистий волосяний покрив околоротовой порожнини (вуса і борода).

Екологія[ред.ред. код]

Живуть слони 70—80 років, статевої зрілості досягають у 10—20 років, вагітність 22—24 місяців. Народжують одне дитинча масою близько 100 кг. Рослиноїдні. У пошуках їжі роблять великі переходи (до 100 км у добу), можуть вільно рухатися в хащах і болотами, легко піднімаються на круті гірські схили, добре плавають.

Живуть сімейними групами (близько 10 самок зі слоненятами), самці тримаються поодинці або утворять череди холостяків. При високій щільності населення утворюють череди (іноді по декілька десятків і навіть сотень особин), що включають велике число сімейних груп і слонів-одинаків.

Харчування[ред.ред. код]

В умовах природного проживання раціон харчування слонів напряму залежить від регіону їх проживання. Слони, які живуть на півдні Індії, наприклад, люблять жувати листя фікуса, а слони, які живуть у Зімбабве, споживають зовсім інші рослини. Джерело їжі слонів змінюється також в залежності від сезонів посухи чи дощів. У цілому ж у раціон цих тварин входять листя, кора і плоди різноманітних дерев, трава, яка задовольняє їх потребу у мінералах.

Основною їжею для слонів у неволі служить трава і сіно. Улюбленими ласощами слонів є різні солодкі плоди як яблука чи банани. З овочів слони люблять моркву. Також великою популярністю користується печиво і хліб. Слони, як і люди люблять цукерки різних сортів, і також як у людей, у слонів є ризик переїдання солодкого. Як наслідок у тварини з'являються проблеми з здоров'ям. Слон товстішає, його поведінка стає неприродною: тварина ходить вздовж огорожі, похитуючись, очікуючи на прихід відвідувачів з довгоочікуваними цукерками.

За один день слон споживає 300 кг листя та трави, які мають великий відсоток вологи. Це стосується слонів, які живуть на волі. У неволі дорослий слон з'їдає біля 30 кг сіна, 10 кг овочів та 10 кг хліба. У залежності від температури повітря, слон випиває від 100 до 300 літрів води за один день[2].

Сучасні види[ред.ред. код]

У сучасній фауні родина представлена двома родами: в одному — 2, в другому — 1 вид. Африканський слон (Loxodonta africana) із двома підвидами живе головним чином у залісеній савані східної і південної Африки. Лісовий слон (L. cyctolis) — головним чином у дощових тропічних лісах західної Африки. Ареал і чисельність африканських слонів скорочуються через руйнування місцеперебувань і браконьєрського полювання заради бивнів (слонової кістки), у результаті чого, за даними МСОП, щорічно знищується близько 70 тис. тварин. За останні 100 років чисельність скоротилася майже на 2 млн.

Еволюція та систематика[ред.ред. код]

Еволюція слонів від давнього Еоцену (низ) до теперішніх часів (верх)

Сучасні види слонів входять до однієї родини Слонові та є єдиними сучасними представниками ряду Хоботних (вони називаються хоботними через їхню головну особливість — хобот).

Формування сучасних видів[ред.ред. код]

Сьогодні саванний або бушовий слон (Loxodonta africana africana) поширений в західній і південній Африці, тоді як підвид Loxodonta africana cyclotis заселяє більшу частину центральної і західної Африки. Анатомічна різниця між ними є дуже помітною. В саванного слона тіло більше, м'язи більш розвинуті, вуха трикутні та дуже великі, бивні масивні й вигнуті назовні та вперед, спина сідлоподібна. В лісового слона тіло менше і компактніше, вуха менші й заокруглені, бивні вузькі, довгі, спрямовані донизу, спина пряміша.
Між цими двома підвидами видно чітку різницю в будові черепа, анатомії мандибули. Генетична різниця між ними навіть більша за різницю з азійським слоном. Є відмінності у звичках, добуванні їжі, груповій поведінці та комунікації.

Рід елефас (Elephas) очолював E. maximus, сучасний азійський слон, який виник у Ефіопії 5,2-6,7 млн років тому. Ця лінія породила різноманітні види в Африці і Євразії. Африканський Elephas ekorensis, який жив 4-4,5 млн р.т., видається близьким до спільного предка цих видів. Вони вступили до Азії бл. 3 млн р.т. E. bysudricus населяв північну Індію та М'янму приблизно 1-2 млн р.т. і вважається близьким до предка азійського слона.

Слони на війні[ред.ред. код]

Картина «Битва при Замі», 202 р. до н. е. написана Корнелісом Кортом

Слонів було приручено та їх стали використовувати у воєнних цілях вперше в Індії (широко відомий факт зіткнення війська Олександра Македонського з бойовими слонами саме там[3]). Пізніше слони застосовувались як у війську Олександра, так і в елліністичних державах. Варто зауважити, що у бою слони ефективні переважно у якості залякування противника, який не знайомий зі слонами, оскільки противник, який добре знайомий з ними, міг ефективно протидіяти слонам. До того ж слони в ейфорії битви не раз переставали розрізняти своїх і чужих.

Єлеазар Маккавей вбиває слона та гине під ним (мініатюра з манускрипту)

В Античні часи бойові слони використовувались в основному проти кінноти, оскільки коні боялися слонів і атака кінноти «захлиналась»[4]. Слони, володіючи співмірною з кіннотою швидкістю, але в той же час незрівнянно більшою масою, спонукали будь-яку кінноту до втечі[4], як це наприклад було у битві при Гераклії: цар Пірр, бачачи фактичну поразку своєї армії від римської кінноти, кинув резервні сили — слонів і цим обернув результат битви у свою користь.

Про вразливі місця бойових слонів говорить відома біблейська історія, згідно з якою Єлеазар Маккавей у битві за Єрусалимський замок[5] підкравсь під слона, вдарив його мечем з-під споду й забив його. Слон поваливсь на землю поверх нього, і Єлеазар сконав там (1-а Книга Маккавеїв, 6:46). Поібний вчинок вчинив Юда Маккавей у битві за Бетсуру, який проколов наскрізь найсильнішого слона разом з тим, хто був у його башті (2-а Книга Маккавеїв, 13:15).Клавдій Еліан писав про те, як римляни успішно застосували свиней проти бойових слонів Пірра, оскільки слони бояться виску свиней[6].

Один з найкрупніших воєнних істориків Ганс Дельбрюк вважає, що:

« Ні в одному достовірному описі бойовища ми не знаходимо нічого суттєвого, що здійснено слонами, навпаки, сторона, яка мала у воєму розпорядженні більше слонів, потерпала у більшості випадків поразку... Не вказано жодного випадку де б слони прорвали фронт зімкнутої піхоти  »

Слон як символ[ред.ред. код]

Ґанеша (санскр. गणेश — «поводир групи») — слоноголовий бог удачі і мудрості в індуїзмі, заступник торгівлі, син Шиви і Парваті, брат Сканди.

Слон — символ помірності, співчуття, вічності, верховної влади. В Таїланді, Камбоджі і Бірмі білий слон став символом родючості і злив.

В Індії білий слон вважається інкарнацією Ганеші (бог з головою слона), бога мудрості, щастя і літератури і символізує приборкання пристрастей, так як Ганеша тримає в руці власний хобот. Крім того, слон символізує силу і довголіття. Слон — їздова тварина індійських правителів і індуїстського бога грози і дощу Індри. Слон символізував якості, необхідні для хорошого правителя — гідність, розсудливість, інтелект і миролюбність.

Для буддистів слон — символ духовного знання і стабільності. Правителька Майя дізналась про народження в неї сина, майбутнього Будди, у віщому сні, в якому білий слон ввійшов у неї.

Як символ мудрості, слон був атрибутом давньоримського бога Меркурія.

Відомі висловлювання[ред.ред. код]

  • Слова дешеві, найбільше що можна сказати — «слон». Чарлі Чаплін
  • Сила без руху — мертва сила. Поки слон стоїть на місці, можна скільки завгодно дивуватися його розмірам, але так і не дізнатися який він сильний. Сергій Азарін

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У США циркова слониха Топсі була засуджена до смерті за вбивство трьох людей і 4-го січня 1903 р. страчена з допомогою єлектричного струму, а 13 вересня 1916 р. у штаті Теннессі слониху на ім'я Велика Мері, яка затоптала декілька людей, стратили без суду через повішання.
  • Легенда про «чотири коліна слона» не є вірною.
  • Найбільший офіційно «зареєстрований» слон мав вагу 12000 кілограмів.
  • Слони дуже добре плавають.
  • Слони зазвичай рухаються зі швидкістю 2-6 км/год, ала на малий проміжок часу можуть досягти 35-40 км/год.
  • Слони сплять стоячи, зібравшись разом у шільну групу; тільки слоненята лягають спати на землю.
  • Слони не здатні стрибати.[7]
  • В одному з епізодів «Руйнівники міфів» Джеймі Хайнеман та Адам Севідж довели що слони бояться мишей.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
  • Grzimek, Bernhard. Grzimek's animal life encyclopedia.— 2nd ed. v. 4. Mammals. ISBN 0-7876-5362-4 (set hardcover : alk. paper). 1. Zoology—Encyclopedias I. Title: Animal life encyclopedia. II. Schlager, Neil, 1966- III. Olendorf, Donna IV. McDade, Melissa С V. American Zoo and Aquarium Association. VI. Title. QL7.G7813 2004
  • Жизнь животных. — М.: 1941 Т. т. 5.
  • Бауэр Г. Книга о слонах [пер. с нем., 2 изд.]. — М.: 1964.
  • Maglio V. J. Origin and evolution of the Elephantidae. — Phil.: 1973.
  • Aguirre Е. Evolutionary history of the elephant. — 1969 Т. 164, № 3886. — (Science).

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Joyce Poole's publication ''Announcing intent: the aggressive state of musth in African elephants''». Elephantvoices.org. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2010-12-12. 
  2. Чем питаются слоны?
  3. За рис. (див.) видно, що слони були азійськими (малі трикутні вуха, короткі бивні).
  4. а б «Боевые слоны.». Арман Карапетян. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 7 сентября 2010. 
  5. «Прот. Николай Соколов. Ветхий Завет. Лекция 27». Седмица.ру. Архів оригіналу за 2011-08-25. Процитовано 7 сентября 2010. 
  6. Клавдий Елиан О природе животных. Книга 1, 38. (лат.)
  7. zooking.ru
Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.