Фауна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фауна планети Земля
The Earth seen from Apollo 17.jpg
планета Земля
Біорегіон
Фауністичне царство Біосфера
Місцевість
Територія Земля
Фауна більшого обсягу
За географією Біосфера
За систематикою Біота, Тварини
За екологією водна фауна, суходільна фауна
За біогеографією Фауна Землі
Геологічний вік Фанерозой
Особливості
Визначні раритетні види релікти, ендеми
Ключові індикаторні види в антропогені - людина
Видовий обсяг 8 млн сучасних видів
Родовий обсяг близько 25-30 типів
Типові риси в останні десятиліття - численні інвазії та інтродукції, зміни і розмивання меж зоогеографічних зон, тисячі видів у статусі вразливих і тих щю зникають

Фа́уна (новолат. fauna, від лат. Fauna — богиня лісів і полів, покровителька стад тварин) — історично сформована сукупність видів тварин, що живуть в певній області і входять до всіх її біогеоценозів.

Класифікації фаун[ред.ред. код]

Людина, домашні тварини, тварини в зоопарках тощо не входять до складу фауни.

У поняття фауни вкладається як систематичний, так і географічний зміст, тому принцип обмеження повинен бути географічним (фауна острова Куба, фауна Зімбабве, фауна Євразії тощо) і систематичним (фауна птахів орнітофауна, фауна комах ентомофауна, фауна риб іхтіофауна тощо). Остання обставина пов'язана з тим, що на практиці неможливо отримати повний список видів даної території з причини як величезного їх розмаїття, так і браку фахівців-систематиків.

Різні тлумачення фауни[ред.ред. код]

  • «Фауна» - історично сформована сукупність тварин, обумовлена спільністю їх географічного поширення в певних частинах земної кулі. У поняття фауни вкладається як систематичний (фауна птахів – орнітофауна, фауна комах – ентомофауна, фауна риб – іхтіофауна, теріофауна – частина фауни представлена ссавцями тощо), так і географічний (фауна України, фауна острова Куба, фауна Зімбабве, фауна Євразії тощо) зміст. Розрізняють також субфауни (фауна міст, агроценозів, лісу, луків). Одним з основних показників фауни є частка ендеміків. Він показує ступінь ізольованості й вік фауни. Важливим напрямком фауністичних досліджень є з'ясування шляхів потрапляння видів до складу фауни. За цією ознакою види діляться на автохтонні (елементи фауни, що виникли в межах досліджуваної території) та алохтонні (види, що потрапили на дану територію в результаті розселення з інших центрів).
  • «Фауна» може тлумачитися і як перелік видів, і як природний комплекс, і як угруповання. Межі між ними часто не чіткі. Назви фаун часто згадуються у поєднанні з назвами регіонів (обмеження за регіоном), назвами груп (обмеження систематичною або екологічною групою), назвами життєвих форм чи типів угруповань.

1. Прикладами переліків є:

2. Прикладами фауни як природного комплексу, є:

3. Прикладами угруповань є (до назви часто додається регіон):

Фауна

4. Інші варіанти (звужені обсяги)

Приклад фауни.

Різновиди фауни[ред.ред. код]

ФАУНА АБІСАЛЬНА — фауна, що існує на дні (донна Ф.а.) або у водній товщі (пелагічна Ф.а.) морів і океанів на глибинах від 3000 до 6000 м (див. абісаль). Біомаса та видове різноманіття менше, ніж фауни субліторалі і батіалі. В осадах донної Ф.а. зберігаються гол. чином спікули губок родини Triaxonida й аглютинативні форамініфери, з пелагічної Ф.а. — радіолярії, зуби і кістки риб.

ФАУНА БАРОФІЛЬНА — фауна, що пристосувалася до перебування тільки в умовах високого тиску. Характерна для океанічних глибин.

ФАУНА БАТІАЛЬНА — фауна, що існує на дні або у водній товщі морів і океанів на глибинах від 500 до 3000 м (див. батіаль). Біомаса та видове різноманіття Ф.б. в середньому менше, ніж фауни шельфу (субліторальної) і більше ніж фауни абісальної. У макробіонтосі батіалі на пологих материкових схилах переважають біоценози детритоїдів (грунтоїди, фільтратори у водних співтовариствах), на крутих — зростає роль сестоноїдів (донних). В осадах зберігаються переважно залишки мушлів двостулкових молюсків родин Tellinidae і Nuculanidae, а також спікули кременевих губок родини Tetraxonida, аглютинативні і секреційні форамініфери.

ФАУНА КРИПТОГЕННА — комплекс організмів певної товщі або горизонту, філогенетично не пов'язаний з фауною нижчої товщі. Передбачається, що вона розвивається в іншій області і вже у сформованому стані мігрує в дану.

ФАУНА РЕКУРЕНТНА — фауна, що повторно з'являється (без помітної зміни свого складу) на більш високому стратиграфічному рівні після деякої відсутності у вертикальному розрізі.

ФАУНА СУПЕРСТИТОВА — фауна з великою кількістю елементів більш древніх епох.

ФАУНА УЛЬТРААБІСАЛЬНА — фауна глибоководних океанічних жолобів (див. ультраабісаль). Близько 70% її складають ендеміки. Ф.у. окремих жолобів також ендемічна. На акумулятивних ділянках схилів і дна жолобів переважають детритоїди (переважно голотурії і молюски), на крутих уступах схилах — сестоноїди (переважно кишковопорожнинні, асцидії, молюски, морські лілії). В осадах можуть зберігатися мушлі молюсків родин Malletiidae і Kellietidae, фрагменти морських лілій; зустрічаються перевідкладені залишки більш мілководної фауни. Див. океанічний жолоб.

ФАУНА ШЕЛЬФУ (субліторальна) — донна фауна материкової мілини (див. сублітораль). Біомаса та видове різноманіття Ф.ш. значно більші і багатші, ніж інших областей. На широких пологих шельфах переважають біоценози детритоїдів; біоценози сестоноїдів розвинені переважно в прибережних частинах і на зовнішній кромці таких шельфів, на більш крутих і вузьких шельфах вони домінують.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.