Дмитрівська вулиця (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитрівська вулиця
Харків
Будинок №19
Будинок №19
Будинок №19
Місцевість Залопань
Район Холодногірський, Новобаварський
Колишні назви
Дмитрівська (до 20.09.1936), вулиця Георгія Димитрова (до 31.12.1953)
Загальні відомості
Протяжність 950 м
Координати початку 49°59′32″ пн. ш. 36°12′55″ сх. д. / 49.992306° пн. ш. 36.215333° сх. д. / 49.992306; 36.215333
Координати кінця 49°59′03″ пн. ш. 36°13′03″ сх. д. / 49.984278° пн. ш. 36.217667° сх. д. / 49.984278; 36.217667
поштові індекси 61052
Транспорт
Найближчі станції метро Центральний ринок
Автобуси 67е
Рух однобічний між вулицями Полтавський шлях і Чоботарська
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 2 до № 31/35
Архітектурні пам'ятки буд. № 14, 19/2, 26, 29
Навчальні заклади ХЕмТТБ
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2450134
Мапа
Мапа
CMNS: Дмитрівська вулиця у Вікісховищі

Дмитрівська вулиця — вулиця у Новобаварському та Холодногірському районах Харкова. Починається від Чоботарської вулиці і простягається на південь до річки Лопань. Перетинається з вулицями: Коцарська, Благовіщенська, Полтавський Шлях, Мала Гончарівська, Конторська.

Назва та історія вулиці[ред. | ред. код]

Дмитрівська вулиця, можливо, є однією з найстаріших вулиць Харкова. Деякі джерела відносять її виникнення до кінця XVII — початку XVIII століття[1]. Названа на честь розташованої неподалік Свято-Димитрієвської церкви. В 1936 році отримала ім'я болгарського комуніста Георгія Димитрова[2]. В 1953 році вулиці повернули історичну назву «Дмитрівська»[3].

В наш час вулиця Дмитрівська впирається в річку Лопань та є тупиковою, але раніше (приблизно з 1863 року) через річку Лопань існував Дмитрівський міст, що з'єднував Дмитрівську вулицю та Мороховецьку набережну (східну частину сучасної Нетеченської набережної) на лівому березі річки[4]. Цей міст існував до 1963 року, доки не побудували новий (Гончарівський) міст нижче за течією, а Дмитрівський міст було розібрано.

Будинки[ред. | ред. код]

Будинок № 14 — пам'ятка архітектури національного значення , садибний будинок, архітектор імов. П. А. Ярославський. Кінець XVIII — початок XIX ст. Нині тут розташоване Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи.

Будинок № 19/2 — пам'ятка архітектури, прибутковий будинок, архітектор Б. М. Корнієнко, 1903 рік.

Будинок № 20 — колишній будинок дворянки Віри Сбітневої. Архітектор Б. С. Покровський, 1880-ті роки[5].

Будинок № 26 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор Ф. А. Кондратьєв, 1904 рік. Нині Харківський електромеханічний технікум транспортного будівництва.

Будинок № 29 — пам'ятка архітектури, житловий будинок, архітектор невідомий, початок XX ст.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Єдиний адресний реєстр міста Харкова [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район улицы Полтавский Шлях. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 9 вересня 2021.
  • Домофото. Список зданий Харьков, Дмитриевская улица. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 9 вересня 2021.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харьков: Архитектура, памятники, новостройка. Путеводитель. А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц
  2. Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник. Дмитриевская. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.
  3. Харьков транспортный. Улица Дмитриевская. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  4. На мапі Харкова 1914 року, розташування Мороховецької набережної декілька відрізняється від сучасної. Східна частина Мороховецької набережної (на схід від Гончарівського моста) стала західною частиною Нетеченської набережної, яка в наш час розташована між Нетеченським та Гончарівським мостами
  5. Андрій Парамонов (30 липня 2021). Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок дворянки Віри Сбітневої на Дмитрівській вулиці. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.