Вулиця Жон Мироносиць (Харків)
| Вулиця Жон Мироносиць Харків | |
|---|---|
 Харківський художній музей Вул. Жон Мироносиць, 11. Харківський художній музей | |
| Район | Київський |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | ~ 480 м |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | Архітектора Бекетова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2450253 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Жон Мироносиць у Вікісховищі | |
Вулиця Жон Мироносиць — вулиця в центрі Харкова. Адміністративно розташована в Київському районі. Довжина 0,450 км[1].
Об'єднує вулиці Григорія Сковороди та Сумську. Перетинається з Чернишевською вулицею. До 2016 року носила назву «Раднаркомівська».
Історія[ред. | ред. код]
Заснована в кінці XVIII — початку XIX століття.
У 1897-1900 на Мироносицькій вулиці було споруджено будинок за проєктом архітектора Олексія Бекетова (зараз в цій будівлі розташовується Будинок учених).
У 1922-1928 в будівлі нинішнього Художнього музею (також побудованого за проектом Бекетова) працювала Рада народних комісарів УРСР, на честь якої вулиця отримала назву Раднаркоміська.
У 1936-1941 на вулиці Жон Мироносиць, в будинку № 6/8 жив поет Олександр Введенський.
У повоєнні роки на вулиці почав працювати Харківський художній музей. У червні 2009 року відкрито Харківський морський музей.
Назва[ред. | ред. код]
До нинішнього часу вулиця змінювала свою назву близько 20 разів. Вона проходила від Сумської уздовж Мироносицького кладовища (знесено в середині XIX ст., зараз на цьому місці сквер Перемоги) та спочатку називалася Старокладовищенським провулком. Коли він був перейменований — невідомо, до 1890-х рр. іменувався Касперівський — по імені кандидата права Василя Івановича Касперова, який жив тут. 15 вересня 1894 р Міська дума перейменувала його в Мироносицькій — від назви церкви Жон Мироносиць (не збереглася). На початку радянської влади провулок носив назву Свідомості. Рішенням міськвиконкому від 21 березня 1924 р. провулок перейменований в Раднаркомівську вулицю (в списку вулиць 1925 році відзначена також під назвою вулиця Раднаркому). Названа на честь Ради народних комісарів (Раднарком) України, який до перенесення столиці УРСР до Києва працював у будівлі № 9 (в даний час в ньому розташований Харківський художній музей).
В роки німецької окупації рішенням Міської управи від 7 вересня 1942 р поверталася назва Мироносицькій провулок. Після звільнення вулиця знову стала Раднаркомівською[1]. 3 лютого 2016 року згідно з вимогами Закону України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки» вулиця отримала назву Жон Мироносиць[2].
Визначні будівлі[ред. | ред. код]
- Будинок № 9 — побудований за проектом архітектора Бекетова, нині в ньому розташовується виставковий зал Харківського художнього музею. Спочатку це була будівля недільної жіночої школи, організованої Христиною Алчевською.
- Будинок № 10 — побудований в 1897-1900 дружиною Бекетова, Ганною Олексіївною. Був садибою Бекетових. На другому поверсі будівлі із західного боку був портик з каріатидами, прибраний під час реконструкції будівлі в 1920-х. Зараз це Харківський Будинок вчених.
- Будинок № 11 — побудований за проектом архітектора Бекетова, нині в ньому розташовується Харківський художній музей.
- Будинок № 13 — побудований в 1891-1893 Бекетовим. Колишній особняк Алчевського. У 1899 році Олексій Алчевський оплатив спорудження першого в світі пам'ятника Тараса Шевченка (скульптор Володимир Беклемішев). Пам'ятник розміщувався в саду садиби. Після продажу садиби доля пам'ятника невідома. Зараз в будівлі розташовується Будинок культури Національної поліції. Перед будівлею встановлено пам'ятник працівникам МВС, загиблим у боротьбі зі злочинністю.
-
Будинок № 9 -
Будинок № 10 -
Будинок № 11 -
Будинок № 13
Пам'ятники[ред. | ред. код]
- Пам'ятник Алчевському. Подарований Харкову до 350-річчю містом Алчевськом. Встановлений у сквері Перемоги.
- Пам'ятник загиблим міліціонерам.
- Пам'ятник закоханим. Відкрито 1 вересня 2002. 23 серпня 2009 була відкрита площа Архітекторів, пам'ятник виявився в її центрі. Крім того пам'ятник оточили фонтаном.
- «Сім чудес Харкова» на площі Архітекторів.
-
-
Пам'ятник загиблим працівникам МВС -
-
«Сім чудес Харкова»
Транспорт[ред. | ред. код]
Безпосередньо по вулиці громадський транспорт не проходить. У районі перетину з вулицею Григорія Сковороди знаходиться станція метро «Архітектора Бекетова».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 297. ISBN 978-617-575-024-7.
- ↑ LLC, Hulu. У Харкові перейменували ще 48 вулиць і п'ять адміністративних районів. https://www.city.kharkov.ua/ (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Жон Мироносиць [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] // Вулиці та площі Харкова
