Довгоносик комірний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Довгоносик комірний
Sitophilus.granarius.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Довгоносикоподібні (Curculionoidae)
Родина: Трубконосики (Dryophthoridae)
Підродина: Calandrinae
Рід: Sitophilus
Вид: Довгоносик комірний
Біноміальна назва
Sitophilus granarius
Синоніми
Calandra granaria

Комірний довгоносик (Calandra granaria L., Sitophilus granarius) — жук з родини трубконосиків, комаха шкідник. Завдає великої шкоди запасам зерна.

Забарвлення темно-коричневе, довжина тіла 3-4 міліметри, крила недорозвинені, тому літати він не може. Розповсюджений всюди. Завозиться в різні місця разом з зерном. Яйця жовтуваті, розмірами 0,6-0,7 міліметра. Личинки безногі, довжиною до 3 міліметрів, з коричневою головою. Лялечки жовтуваті, довжиною 2,7 міліметри.

Розвиток їх від яйця до дорослої особини відбувається всередині зернини. Оптимальними для життєдіяльності комірного довгоносика є температура 21 – 25 °С і вологість зерна 15 – 16 %. З моменту відкладання яєць до появи жука минає 16 днів.

Зниження температури до 12°С стримує розвиток шкідника. При температурі, нижчій за 13 °С та вищій за 35 °С, жуки не відкладають яєць. У зерні вологістю 10 – 11% довгоносики не розвиваються. Гине комірний довгоносик під дією прямих сонячних променів, не терпить запаху скипидару, нафталіну, часнику, конопель, а також повітряних протягів. Жуки охоче живуть у теплих ділянках зернового насипу. Під водою вони залишаються живими протягом 10 – 12 діб, без їжі можуть існувати досить довго.

Жуки і личинки пошкоджують пшеницю, жито, ячмінь, рис, меншою мірою — овес, кукурудзу в качанах, макарони. Не пошкоджує зерно проса, насіння олійних та деяких інших культур. Личинки виїдають в зерні весь ендосперм, залишаючи тільки оболонку.

Джерела[ред.ред. код]