Домінік Олександр Казановський
| Домінік Алєксандер Казановскі | |
|---|---|
| Dominik Alexander Kazanowski | |
 | |
| Псевдо | Домінік Олександр Казановський |
| Народився | 1605 |
| Помер | 1648 |
| Країна |
 Велике князівство Литовське Річ Посполита |
| Діяльність | політик |
| Посада | воєвода брацлавський |
| Термін | 1646-48 |
| Рід | Казановські |
| Батько | Марцін (Мартин) Казановський |
| Мати | Катарина Старицька |
| Родичі | Адам Казановський (брат), Стефан Потоцький (тесть) |
| У шлюбі з | Анна Потоцька |
| Діти |
Гелена - монахиня в Львові Анна Марія (Яблоновська) |
|
| |
Домінік Александер Казановський (пол. Aleksander Dominik[1] пол. Kazanowski) (з Казанова) — польський шляхтич, урядник та державний діяч Речі Посполитої.
Коротка біографія[ред. | ред. код]
В 1627 р. був депутатом на трибунал Радомський. В 1632 р. послував на елекційний сейм, де обрали королем Владислава IV Вазу. До 1632 р. отримав від батька староство Богуславське.
Брав участь в смоленській кампанії, під час якої у вересні 1633 р. був поранений.
В 1636 отримав від батька Звенигородське староство та Веркеївку і Талатаївку в Чернігівському воєводстві.
В 1637 році: став польним коронним писарем; брав участь в поході Миколая Потоцького-«ведмежої лаби» проти козаків, очолюваних Карпом Скиданом та Павлом Павлюком. Очолював полк з 4 козацьких корогв, 4 гусарських та 2 драгунських.
Д. А. Казановський відзначився в битві під Кумейками 16 грудня 1637 р., де був важко поранений. За даними Шимона Окольського, він командував корогвою, кінь під ним впав, він зістрибнув з нього та заховався за пеньком від того, щоб не бути розтоптаним. Адам Казановський бачив його лежачим, та не міг надати допомоги.[2]
В 1638 р. брав участь в поході проти Якова Остяниці та Дмитра Гуні.
Перед 6 листопада 1646 р. був призначений брацлавським воєводою.
В 1648 р. отримав від сейму дозвіл на побудову костелу в Богуславі.
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина Анна Потоцька (†1695), наймолодша з дорослих дітей подільського генерального старости Стефана Потоцького та його дружини Марії Амалії Могилянки, по його смерті вийшла вдруге заміж за підскарбія надвірного литовського Богуслава Слушку, втретє — за київського воєводу Міхала Єжи Станіславського.[1]
Друга донька — Анна Марія (Маріанна) — була одружена з коронним гетьманом Станіславом Яном Яблоновським. Внуком Анни Марії був польський король Станіслав Лещинський.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Kazanowscy (01) [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ * Щоденник Симеона Околського / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.— С. 408. ISBN 5-319-01072-9 (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Polski Słownik Biograficzny.— S. 253–254. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Kazanowscy (01) (пол.).
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Попередник Миколай Потоцький |
|
Воєвода брацлавський 1646-1648 |
|
Наступник Адам Кисіль |