Станіслав Лещинський

Станіслав Лещинський
Король Польщі та Великий князь Литовський
Час на посаді:
1704 — 1711
Попередник	Август II Фрідріх
Наступник	Август II Фрідріх
Король Польщі та Великий князь Литовський
Час на посаді:
1733 — 1734
Попередник	Август II Фрідріх
Наступник	Август III Фрідріх
Герцог Лотарингії і Бару
Час на посаді:
1737 — 1766
Попередник	Франц III
Наступник	посаду скасовано, герцогство перейшло до зятя - Людовика XV
Народився	20 жовтня 1677(1677-10-20) Львів, Річ Посполита
Помер	23 лютого 1766(1766-02-23) (88 років) Люневіль, Франція
Національність	поляк
Дружина	Опалинська Катерина
Релігія	католик

Станісла́в Лещи́нський (пол. Stanisław_Leszczyński) (*20 жовтня 1677 — †23 лютого 1766) — король Речі Посполитої (1704–1711, 1733–1734), а пізніше останній герцог Лотарингії (1737–1766), воєвода познанський (1699).

Повний титул: польською — Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski, książę Lotaryngii i Barrois.

Українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський, Черніговський, князь Лотарінгії і Барруа.

Біографія

Герб Станіслава Лещинського як Герцога Лотарингії

Народився у м. Львові у 1677 році. У 1699 — воєвода познанський. 12 липня 1704 року Лещинський при підтримці шведського короля Карла XII, військо якого в той час перебувало у Польщі, був обраний польським королем. У 1703–1708 роках вів таємні переговори з гетьманом І. Мазепою про об'єднання України, Польщі і Литви у федеративну державу на засадах Гадяцького договору 1658, уклав угоду з гетьманом про спільну боротьбу проти Московського царства. Після поразки шведсько-українських військ у Полтавській битві 1709 Лещинський був змушений виїхати до Франції (його дочка Марія в 1725 стала дружиною французького короля Людовика XV).

Весною 1711 вислав польський військовий відділ Й. Потоцького на допомогу гетьману П. Орлику, який зробив спробу звільнити Гетьманщину з-під московської влади.

В 1733 при підтримці Франції вдруге став польським королем (коронувався 12.9.1733), але під тиском Росії, Австрії та Саксонії невдовзі змушений був зректися королівства. Під час війни за польську спадщину 1733-35 (між Росією, Австрією і Саксонією — з одної сторони та військами Лещинського і Францією — з другої) Лещинський та Дзіковські конфедерати, що його підтримували, були розбиті. За умовами Віденського миру 1738 року (прелімінарний з 3.10.1735) Лещинський був змушений остаточно відмовитися від претензій на польський престол на користь Августа III. Повернувся у Францію, де дістав у володіння герцогство Лотарингію і князівство Бар. Помер і похований у Люневілі (Франція).

Автор книги «Вільний голос, що забезпечує свободу» (1733), в якій виступав за проведення реформ з метою зміцнення Речі Посполитої.

Цікаві факти

Станіслав Богуслав Лещинський є Польським королем, який прожив найдовше (88 років та 4 місяці).

Див. також

• Епоха Свободи